Фейкові новини – не дрібниця: вони можуть спричиняти конфлікти, тиражувати брехню і впливати на демократію. Щоб захистити себе від маніпуляцій і не втрапити на fake-гачок, важливо знати, на що звертати увагу.

На цьому наголошує професор комп'ютерної безпеки в OsloMet Лутар Фрітч (Lothar Fritsch). Він ділиться думками про глобальне явище, яке кидає виклик суспільству та технологіям.

Що таке фейкові новини?

Це не просто помилка чи неточність. Часто їх створюють свідомо – щоб впливати на людей, розпалювати емоції або просувати певні політичні, економічні чи ідеологічні інтереси.

Мета проста – привернути вашу увагу й витіснити реальні новини.

Фейкові новини здатні впливати на вибори та політичні рішення; посилювати поляризацію та розкол між групами; руйнувати довіру між людьми та інституціями; формувати хибну картину світу.

Які маркери фейкових новин?

Фейкові новини поширюються швидко тому, що вони апелюють до емоцій – страху, злості, обурення, ейфорію. А емоції – ідеальне «пальне» для соцмереж.

Заголовок, як правило клікбейтний або сенсаційний. Назва – великими літерами (CAPS LOCK) зі знаками оклику. Крім того, заголовок може не відповідати тексту новини або бути з ним пов'язаний частково.

Посилань на першоджерела немає, або вони анонімні, невідомі чи не викликають довіри.

У фейкових новинах завше представлена лише одна точка зору. Також такі новини можна розпізнати по граматичних, орфографічних чи синтаксичних помилках. Фото та відео можуть бути згенеровані ШІ.

Хто створює фейкові новини?

Сьогодні це ціла індустрія:

• «фабрики тролів» – організовані групи, які масово штампують брехню.
• інструменти штучного інтелекту можуть створювати великі обсяги тексту, який важко відрізнити від реальних новин.
• шахраї, які роблять сайти-клоні справжніх медіа. Фейкові ресурси можуть копіювати відомі ЗМІ, відрізняючись лише однією літерою або доменом. До того ж, такий ресурс заповнений великою кількістю реклами, має помилки, не має розділу «Про нас» або контактної інформації.
• PR-компанії, що продають «набори впливу» політикам або бізнесу.

Чому ми на це реагуємо?

Є кілька причин:

• новину поширив знайомий (ми довіряємо людям, яких знаємо);
• професійний вигляд (підробки часто копіюють стиль відомих медіа);
• емоційність (сенсації поширюються швидше, ніж перевірені факти).

Як захиститися від фейку?

Найкращий захист від фейків – сумнів та перевірка.

По-перше, перевіряйте джерело інформації: чи це відоме медіа, чи існує така редакція. По-друге, шукайте підтвердження: чи пишуть про це інші надійні ЗМІ.

Також критично оцінюйте емоційну складову новини. Якщо інформація викликає дуже сильну реакцію – це привід замислитися. Звертайте увагу на дату публікації. Фейки часто використовують стару інформацію, видаючи її за актуальну.

І головне – не поспішайте поширювати: не лінуйтеся і перевірте інформацію.

Використовуйте інструменти Google Images або TinEye, щоб перевірити, коли і де ще, можливо, публікувалося використане фото чи відео.

Використовуйте спеціалізовані ресурси, які займаються перевіркою інформації (наприклад, StopFake, VoxCheck, FactCheck.org, Snopes).

EXIF Data Viewer – інструменти для перевірки метаданих (EXIF-даних) фотографії, які можуть містити інформацію про дату, час, місце зйомки та модель камери (часто видаляються у фейках).

Wayback Machine дозволяє переглянути, який вигляд мали сайт чи стаття у певний момент у минулому. Корисно для перевірки, чи не було змінено посилання чи зміст сторінки.

YouTube Data Viewer – інструмент для аналізу відео YouTube, що дозволяє перевірити метадані відео (наприклад, дату завантаження) та отримати мініатюри для зворотного пошуку.

У Норвегії можна користуватися Faktisk.no або рекомендаціями Норвезького управління ЗМІ (Medietilsynet).