Піцерія «Viva Italia» у Драммені працює понад півтора року, і за її успіхом стоять українці. Українська родина Бабіїв поєднує класичну італійську рецептуру з українською душею. Результат смакує.

47-річний Тарас Бабій відкрив для себе Норвегію наприкінці 2017-го. Спочатку переїхав сам, а через півтора року приєднався старший син Назар.

– Наше рішення виїхати з України не було пов'язане з війною. Напередодні повномасштабного вторгнення переїхали дружина з молодшим сином. І тоді ми прийняли остаточне рішення – будувати майбутнє в Норвегії, – розповідає Тарас.

В Україні вони мали свиноферму та кілька м’ясних магазинів. Коли жили в Італії, мали власну кузню. Тому, маючи багаторічний досвід у бізнесі, родина вирішила започаткувати справу і в Норвегії.

– До якої б країни ми не приїздили, відкриваємо власний бізнес. Це наш принцип. Просто ми хочемо бути незалежними. Ми впевнені у своїх силах, – посміхається Тарас Бабій.

Пошук смаків

Почали вони з вуличного гриля в Осло. Це був експеримент. Він допоміг їм більше дізнатися про смаки людей, які їх оточують.

– Ми з батьком проаналізували місцевий ринок і вирішили зосередитися на піцерії. Піца – всесвітньо відома страва. Її їдять майже в кожній країні. І норвежці її теж дуже люблять, –розповідає, як народжувалась ідея, Бабій-молодший.  

– Ми були здивовані, побачивши, скільки тут їдять піци. Тож обрали цей напрямок. Крім того, ми вважаємо, що їжа – це завжди актуально. Їжу споживають навіть у кризові часи, – додає Бабій-старший.

Тарас починав свій шлях як піцейола ще в Італії. Там навчився майстерності приготування піци.

– Я п'ять років підробляв у піцерії в Італії і вдосконалював свої навички. Там я опанував технологію, досконало навчився готувати піцу – від тіста до начинки, – посміхається він.

А ще Бабіїв мотивувала впевненість у своїх можливостях і впертість. Вони прагнули створити високоякісний автентичний продукт.

Почавши з невеликої піцерії в Моссі, Бабії швидко розширили родинний бізнес, відкривши піцерію в Драммені. А віднедавна їхню піцу смакують і в Осло.

– Вибір Драммена був обґрунтований зручним розташуванням та потенціалом для розвитку. Тому ми зосередилися тут, згорнувши піцерію в Моссі, – пояснює бізнесовий хід Taрас.

Назви з філософією

Вибір назви для них був не лише питанням креативності, а й втіленням філософії бізнесу. Ідею подав син Назар.

– Коли ми займалися грилем, то випускали продукцію під брендом «Smoky King». Він підкреслював фірмовий підхід: все готується на живому вогні і пахне димом. Коли ми відкрили піцерію, то назву бренду зберегли. А враховуючи італійську рецептуру, піцерію назвали «Viva Italia», – розповідає Назар.

Сьогодні вони зосереджені на розвитку бізнесу, вірячи в те, що успіх приходить до тих, хто інвестує у справу не тільки гроші, а й душу.

– Ми вважаємо, що нам пощастило, адже нам не потрібно привчати клієнтів до піци, як б це могло бути з українськими варениками чи борщем. Бо ці страви не є частиною норвезької культури. Але піца тут – звична їжа. Тому наша стратегія проста: пропонувати те, що вони люблять, але за якістю – на рівень вище, – ділиться міркуваннями Тарас.

Бізнес і сміливість – два в одному

Зважаючи на певні складнощі адаптації українців у Норвегії, Тарас ділиться думками про пошук можливостей. Він переконаний, що все залежить від бажання, наполегливості, команди однодумців та готовності ризикувати.

– Головна порада – не здаватися. Якщо ви плануєте розпочати бізнес, потрібно бути готовим до серйозних витрат і викликів. У бізнесі, як і в житті: або ти ризикуєш і втрачаєш все, або ти ризикуєш і виграєш, – каже Тарас Бабій.

На його думку, важливо не лише мати фінанси для старту бізнесу, а й вміти працювати самостійно. Так можна зекономити.

– Ми, наприклад, робили все самі: від ремонту приміщення до виготовлення меблів. Це дозволило нам суттєво зекономити, – розповідає Тарас Бабій.

Син та батько не лише керують бізнесом, а й самі працюють на кухні. Також створюють можливості для інших. Свідомий акцент – на українцях.

– Бо ми маємо спільні цінності, – наголошує шеф.

На дубових дровах

У піцерії дотримуються особливої технології приготування тіста.

– Тісто має вистоятися 48 годин при стабільній температурі. Це дозволяє уникати зайвих дріжджів і хімічних добавок. У нас немає піци, яка стояла б місяць в холодильнику, – наголошує Тарас Бабій.

Печуть піцу в печі на дубових дровах. У них жодної смоли – тільки рівномірне горіння.  

– У дров'яній печі треба постійно контролювати температуру. Це складніше, але робимо цей вибір для смаку й атмосфери, – посміхається Бабій-старший.

Сьогодні в меню – понад 20 видів піци. Рецептурна база та складники – італійські, акцентують Бабії.

– Є класичні варіанти та наші власні експерименти. Маємо піцу для різних дієт і культур. Але рецепт простий: готуємо, як для себе, – посміхаються вони.

Піцерія в Драммені працює понад півтора року. Вона стала для Бабіїв новим етапом життя. І вони мають новий задум – відкрити піцерію в Роде. Запуск – уже в листопаді.