Життя після нафти: біотехнології можуть стати новим двигуном економіки Норвегії
Сьогодні Норвегія живе за рахунок нафти та газу, але цей час поступово минає. Щоб країна залишалася стабільною й незалежною, потрібно вже зараз навчитися виробляти необхідні речі самостійно, а не лише сподіватися на імпорт, наголошують провідні науковці країни.

Поки нафтові та газові вишки забезпечують нинішній добробут, провідні дослідні центри країни готують фундамент для нової епохи. Вчені пропонують замінити викопні ресурси біотехнологіями, перетворивши CO₂ та морські водорості на нове «золото» Норвегії.
– Більшість речей, якими ми користуємося щодня – від одягу до пластикових пакувань, – виготовлені з нафтопродуктів. Коли світ відмовиться від викопного палива, у світовій економіці виникне величезна порожнеча. Наразі Норвегія критично залежить від імпорту їжі, технологій та сировини. В умовах глобальної нестабільності це створює ризики для нацбезпеки. Тож, щоб зберегти високий рівень життя, Норвегія має виробляти все необхідне всередині країни, використовуючи власні відновлювані ресурси, – наголошують у Раді з біотехнологій (Bioteknologirådet).
Відходи як ресурс
Провідні експерти з SINTEF, NMBU та Nofima представляють бачення нової норвезької промисловості, де замість нафти використовуватимуться бактерії, ферменти та морські ресурси.
- CO₂ як сировина. Проект PYROCO2 на острові Herøya вже доводить, що викиди вуглекислого газу можна не просто вловлювати, а перетворювати на корисні продукти за допомогою спеціальних бактерій.
- Дерево замість нафти. Компанія Borregaard демонструє, як звичайна норвезька ялина може стати основою для виробництва сучасних ліків, палива та біоматеріалів, що повністю замінюють пластик.
- Морські ресурси та корми. Науковці пропонують використовувати морські водорості (ламінарію) та мідії для створення екологічно чистих кормів для риби та нових видів харчових продуктів, зменшуючи залежність від імпорту сої.
Основний виклик сьогодні – це чітка національна стратегія щодо будівництва реальних заводів для втілення задумів. Науковці побоюються, що норвезькі ідеї та таланти будуть реалізовані в США, Китаї чи ЄС, де біотехнології вже стали пріоритетом.
Дискусія в Осло
Саме ці стратегічні виклики стануть центральною темою дискусії, яка відбудеться 29 квітня в Осло. Група експертів обговорюватиме, вирішити, як перетворити амбіції на реальні робочі місця. Захід завершиться великою панельною дискусією за участю представників Міністерства фінансів, профспілок (LO) та асоціації роботодавців (NHO).
Передбачена онлайн-трансляція. Початок – о 13:00. Можуть долучитися всі охочі.
Рада з біотехнологій – консультативний орган для норвезької влади з питань сучасної біотехнології. Була призначена урядом у 1991 році. Bioteknologirådet призначається на чотири роки і має 15 постійних членів та 5 – запасних. Крім того, на засідання запрошуються спостерігачі від семи міністерств. Рада з біотехнологій щороку організовує щонайменше чотири відкриті дебати на актуальні теми.














