Хто найщасливіший у світі? За даними ООН, світовим лідером зі щастя вже дев'ятий рік поспіль є Фінляндія. Країни Північної Європи продовжують домінувати в рейтингу завдяки стабільній системі соціального захисту. Норвегія - в ТОП-6, але має приховану кризу покоління Z.

Про це йдеться у Всесвітньому звіті про щастя, який базується на середній оцінці населенням власної якості життя.

У найщасливішу шістку увійшли Фінляндія, Данія, Ісландія, Коста-Рика (найвищий рейтинг серед країн Латинської Америки), Швеція та Норвегія.

Зокрема, фіни оцінили свою задоволеність життям у середньому на 7,8 бала (за шкалою від 1 до 10), а норвеги – на 7.24 бала.

На 7-9-му місцях – Нідерланди, Ізраїль та Люксембург. Україна – на 111-му. Загалом опитування охопило 147 країн.

Попри загальну стабільність у світі, звіт виявив тривожну тенденцію: західні промислово розвинені країни стають менш щасливими. Якщо раніше США, Канада та Австралія були в десятці лідерів, то у 2026 році вони вибули з неї.

Задоволеність життям (оцінка умов) найвища в Європі. Позитивні емоції (радість, сміх) частіше відчувають мешканці Латинської Америки та Південно-Східної Азії.

Список складений Дослідницьким центром добробуту Оксфордського університету у партнерстві з Мережею рішень сталого розвитку ООН та організацією Gallup. Експерти пояснюють відмінності між країнами кількома чинниками, серед яких – ВВП на душу населення, тривалість життя, а ще – відчуття свободи та низький рівень корупції.

Вимірювання та дослідження якості життя – у фокусі Норвезького інституту громадського здоров'я (FHI). Там зазначають, хоча Норвегія залишається серед «щасливчиків», зафіксовано незначне зниження показників за останні роки. Серед імовірних причин – економічна нестабільність, зростання нерівності та тиск соцмереж.

Найбільше занепокоєння викликає зниження якості життя молоді в Норвегії. Якщо раніше молодь (до 25 років) була найщасливішою групою населення, то тепер люди старшого віку почуваються краще. Одна з причин - використання і вплив соцмереж.

Зокрема, за даними FHI, помірне використання інтернету (до 1 години на день) корисне для соціалізації, але при надмірному «скролінгу» виникають проблеми. Платформи для живого спілкування - це плюс, тоді як нескінченні стрічки з алгоритмами та ідеалізованими образами частіше викликають тривогу (особливо у дівчат). Разом з тим, дослідження показують, що атмосфера в школі та стосунки з друзями в реальному житті впливають на щастя підлітків сильніше, ніж час у телефоні.