Уряд Норвегії пропонує змінити правила колективного захисту, щоб підготувати імміграційну систему до можливого завершення цієї схеми для українців. Урядовці акцентують, що прагнуть діяти на випередження, тоді як українці наголошують на ризиках для інтегрованих людей.

Зміни до правил розгляду справ про колективний захист у Норвегії. Їх винесло на громадське обговорення Міністерство юстиції та громадської безпеки. Норвегія хоче підготувати імміграційну систему до ситуації, коли дія колективного захисту для українців може бути припинена, а кількість заяв на індивідуальний притулок різко зросте.

За словами міністерки Астрі Ос-Хансен (Astri Aas-Hansen), держава має діяти на випередження, щоб уникнути перевантаження системи та зайвих витрат.

Пропозиції уряду

• Без апеляції на відмову в продовженні колективного захисту.

Якщо у продовженні колективного захисту буде відмовлено, оскаржити це рішення буде неможливо. Водночас людина зможе подати заяву на індивідуальний притулок, і право оскарження відмови в притулку за звичайними правилами зберігається.

• Можливість не проводити співбесіду про притулок.

UDI зможе не проводити співбесіду, якщо на підставі інформації про країну походження очевидно, що заяву, ймовірно, буде відхилено. Це може стосуватися й заяв з України, де рівень відмов в індивідуальному притулку нині майже 100%. Водночас заявник має отримати можливість викласти причини свого звернення, а UDI зобов’язана забезпечити належний розгляд справи.

• Право на роботу під час розгляду заяви.

Українці, які мали колективний захист і подали заяву на притулок за звичайними правилами, зможуть отримати тимчасовий дозвіл на роботу до ухвалення рішення. Це можливо із соціально-економічних міркувань і після припинення дії колективної схеми.

«Не втратити людей, які вже інтегровані»

Українці, які перебувають у Норвегії за схемою колективного захисту, наголошують: ефективна система має бути не тільки швидкою, а й справедливою та передбачуваною. Бо йдеться не лише про статистику й процедури, а про людей, які вже побудували життя в Норвегії.

– Я перебуваю в Норвегії за схемою колективного захисту і розумію потребу в ефективному розгляді справ. Водночас мене непокоїть, що запропоновані зміни недостатньо враховують людей, які фактично не мають безпечного місця для повернення. Для частини українців «повернення» означає території під контролем Росії, що не є ані реальним, ані безпечним варіантом. Особливо проблематичною я вважаю відсутність права на апеляцію у разі відмови в продовженні колективного захисту. Такі рішення впливають не лише на одну людину, а й на цілі сім’ї, включно з дітьми. У таких ситуаціях має існувати реальна можливість перегляду справи.

– Я маю тимчасовий колективний захист у Норвегії, як і мій чоловік, і ми активно інтегруємося: вивчаємо мову, навчаємося та плануємо здобути вищу освіту і працювати тут. Мене турбує, що запропоновані зміни можуть на практиці послабити правову визначеність. Існує ризик стандартизованих відмов без достатньої індивідуальної оцінки та без реальної можливості пояснити власну ситуацію. Наслідки негативного рішення можуть бути дуже серйозними – втрата законного проживання, переривання навчання або роботи. Тому, на мою думку, правова визначеність має переважати швидкість розгляду справ. У таких процесах людина повинна бути по-справжньому почутою.

– Після завершення дії колективного захисту я пропоную запровадити перехідну схему проживання для українців, які вже мають реальний зв’язок із Норвегією. Йдеться про людей, які працюють, навчаються, поєднують роботу з освітою або беруть участь в інтеграційних і мовних програмах. Така схема дозволить не втратити людей, які вже інтегровані або перебувають на цьому шляху. Вона допоможе зберегти робочу силу, запобігти перериванню навчання та зменшити ризик пасивності й ізоляції. Перехідний дозвіл може бути обмеженим у часі й базуватися на чітких вимогах. Я вважаю це справедливим і практичним рішенням як для Норвегії, так і для людей, які вже побудували тут своє життя.

Консультації відкриті, подати пропозиції може кожен. Це зробити можна тут.

Кінцевий термін для коментарів – 30 січня 2026 року.