Морепродукти мають стати частиною політики національної безпеки Норвегії. Так вважає генеральний директор Асоціації морепродуктів Роберт Ерікссон, який порушує це питання на рибальському ярмарку Nor-Fishing у Тронгеймі.

За його словами, Норвегія має один із найбільших у світі відновлюваних продовольчих ресурсів – море,. Але досі не має національного плану, як використовувати його потенціал у разі серйозної кризи, війни чи перебоїв із постачанням.

Росія мислить стратегічно

В Асоціації морепродуктів звертають увагу на те, що інші держави вже розглядають морські ресурси та рибальський флот не лише як економічний ресурс, а й як частину національної безпеки.

Одним із прикладів Ерікссон називає Росію.

 – Наприкінці липня ми отримали звіт з Канади, в якому зазначається, як риболовецькі судна включаються до планування дій Росії як у мирний час, так і під час кризи чи війни. За певних обставин цивільні судна можуть бути залучені до державних або військових операцій. Річ у тім, що Росія багато років мислила стратегічно, а Норвегія  – ні, що дуже тривожно, – наголошує Ерікссон.

На його думку, Норвегія повинна переглянути ставлення до рибальства та морепродуктів. Зараз галузь переважно сприймається як важлива частина експорту, хоча її можливості значно ширші.

Океан – важливий резерв Норвегії

На тлі війни в Європі, геополітичної нестабільності та боротьби за природні запаси морські ресурси можуть відігравати важливу роль у забезпеченні населення.

 – Норвегія має резервний запас, який щодня плаває вздовж нашого узбережжя. Проте ми все ще ставимося до морепродуктів переважно як до експортної галузі. Настав час визнати, що це також стратегічний ресурс політики безпеки, – говорить він.

Йдеться не лише про рибу як продукт харчування. Рибальський флот та інші морські підприємства мають можливості, які можуть бути використані під час надзвичайних ситуацій.

Серед них:

• один з найсучасніших риболовецьких флотів у світі;
• транспортні можливості вздовж усього норвезького узбережжя;
• великі потужності для зберігання;
• енергетичні та резервні потужності;
• можливість виробляти прісну воду за допомогою спеціалізованих суден;
• морські професійні знання та досвід, які є у прибережних громадах по всій країні.

 – Рибальський флот – це набагато більше, ніж просто рибальські човни. Це плавучі логістичні бази, джерела енергії, ємності для зберігання та транспортні ресурси, які можуть допомогти суспільству функціонувати, якщо традиційні лінії постачання вийдуть з ладу. Тільки уявіть, що якби наші системи водопостачання були виведені з ладу, човен-скважина могла б виробляти прісну воду приблизно для 100 000 домогосподарств, – каже Роберт Ерікссон.

Потрібна національна рада

Асоціація морепродуктів звернулася до прем'єр-міністра Йонаса Гар Стьоре із пропозицією створити національну консультативну раду з питань морепродуктів та надзвичайної готовності.

До такої ради, на думку Асоціації, мають увійти представники:

• Офісу прем'єра;
• Міністерства юстиції та громадської безпеки;
• Міністерства рибальства та океанів;
• Міністерства сільського господарства та продовольства;
• Управління цивільного захисту та готовності до надзвичайних ситуацій (DSB);
• Управління рибальства;
• Збройних сил;
• харчової промисловості;
• морської та рибної галузей.

Мета – створити конкретний і регулярно оновлюваний план, який визначатиме, як ресурси морепродуктів можуть використовуватися для забезпечення населення в різних надзвичайних ситуаціях.

За словами Ерікссона, такого плану в Норвегії зараз немає.

Він наголошує, що країна не може будувати політику готовності та безпеки на припущенні, що серйозних криз не станеться.

18-20 серпня у Тронгеймі проходить ярмарок Nor-Fishing 2026. Цьогорічна тема – «Поза межами технологій світового класу». Учасники обговорюють ключові виклики для рибної галузі – стан рибних запасів і квоти, роль рибальства у системі національної готовності, безпеку на морі, нові технології та автономні рішення, боротьбу зі злочинністю у рибальстві та залучення молоді до професії.

Nor-Fishing об'єднує рибалок, судноплавні компанії, технологічні підприємства, постачальників, дослідників, організації та представників влади Норвегії та інших країн.

Ярмарок – з 1960 року і є одним із важливих міжнародних майданчиків для рибної промисловості.