10 жовтня в Осло назвуть лауреата Нобелівської премії миру – найпрестижнішої нагороди у світі. Саме ця відзнака традиційно викликає найбільше дискусій, адже відображає глобальні політичні й суспільні настрої.

Як зазначається на сайті Нобелівського комітету, цьогоріч на розгляд подано 338 кандидатур – 244 людини та 94 організації. Імена претендентів залишаються під грифом таємно й будуть розкриті лише через 50 років, проте частину кандидатів ініціатори оголосили публічно.

Серед них – президент США Дональд Трамп. Його висували політики з Ізраїлю, Камбоджі, Пакистану, Вірменії, Азербайджану та інших країн.  Однак букмекери оцінюють шанси американського лідера вкрай різно: від 4% до 49%.

Серед інших можливих претендентів фігурують президент України Володимир Зеленський, ініціатива Emergency Response Rooms у Судані, організації ЮНІСЕФ, Лікарі без кордонів, Червоний Хрест, а також Міжнародний кримінальний суд, Грета Тунберг.

Експерти наголошують: ставки букмекерів відображають радше суспільні настрої, ніж реальні рішення комітету.

Інші лауреати: хімія, фізика, медицина, література

Раніше стали відомі інші лауреати. Зокрема, лауреатами Нобелівської премії-2025 з хімії стали Сусуму Кітагава (Японія), Річард Робсон (Австралія) та Омар Ягі (США) за створення металлоорганічних каркасів (MOF) – ультрапористих матеріалів для уловлювання CO₂, очищення води, зберігання енергії та розробки сенсорів.

Мері Бранков, Фред Рамсделл і Шимон Сакагучі відзначені за дослідження механізмів периферичної імунної толерантності та роль регуляторних Т-клітин. Це відкриття стало основою для нових методів лікування аутоімунних хвороб.

Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс отримали нагороду за роботи з квантового тунелювання на макрорівні та квантування енергії в електричних ланцюгах – фундаментальні відкриття для розвитку квантових технологій.

Ім’я лауреата з літератури назвуть 9 жовтня.

Нобелівська премія: кому й чому

Нобелівська премія заснована у 1895 році винахідником Альфредом Нобелем, який заповів 31,5 млн крон на її фінансування. Вперше була вручена у 1901 році.

Присуджується премія у 5 сферах: фізика, хімія, медицина/фізіологія, література та мир. У 1968 році додалася ще одна – «премія з економіки на честь Альфреда Нобеля», заснована Держбанком Швеції. Її володар стане відомим 13 жовтня.

Премія миру вручається у Норвегії, а не у Швеції. Це історична домовленість після розпаду шведсько-норвезької унії у 1905 році.

У 2025 році розмір нагороди становить майже 11 млн шведських крон (понад 1 млн доларів).

Вручення Нобелівської премії

Нобелівську премію з  фізики, хімії, медицини, літератури та економіки щороку вручають 10 грудня у Стокгольмі, в день смерті Альфреда Нобеля. Напередодні лауреати читають свої нобелівські лекції, де діляться сенсом і значенням відкриттів.

Під час церемонії кожен лауреат отримує з рук шведського короля золоту медаль із портретом Нобеля, диплом та грошову винагороду, яку перекажуть у зручний спосіб. Того ж вечора відбувається банкет у Стокгольмській ратуші. Це одна з найбільш престижних світських подій Європи.

Нобелівська премія миру вручається теж 10 грудня, але в Осло. Її лауреата оголошує голова Норвезького Нобелівського комітету у присутності короля та королівської родини Норвегії. Після церемонії теж влаштовують святковий банкет.

Членів Норвезького Нобелівського комітету обирає парламент Норвегії, але у своїй роботі вони повністю незалежні. Відзнаку можуть присудити як окремим людям, так і організаціям – урядовим чи громадським.

За час існування Нобелівської премії миру її було присуджено 105 разів. (19 разів вона не присуджувалася). Загалом відзнаку отримали 142 лауреати – як окремі особи, так і організації. Серед них – лише 19 жінок. Наймолодшою лауреаткою стала пакистанська правозахисниця Малала Юсуфзай, яка отримала премію у 17 років, тоді як найстаршим був британський фізик і борець за ядерне роззброєння Джозеф Ротблат, відзначений у 86.