У Норвегії народжується дедалі менше дітей – і уряд вирішив діяти. Змінити ситуацію мають подовжена декретна відпустка, скорочений робочий день та подвійна barnetrygd.

Норвегія переживає демографічний спад. У 2009 році жінка в середньому народжувала майже двох дітей (1,98). До 2023-го цей показник впав до рекордних 1,4. У 2024-му він трохи зріс до 1,44. Але це все ще один із найнижчих показників в історії країни.

Проте останні три роки кількість народжень зростає. Про це свідчать дані Інституту громадського здоров'я (FHI). У 2025 році в Норвегії народилося 55 847 дітей – на 2,5% більше, ніж у 2024-му. Найбільше зростання зафіксували на Північному та Південно-Східному регіонах країни.

Попри цей позитивний тренд, рівень народжуваності залишається значно нижчим за той, що потрібен для підтримки населення без імміграції (приблизно 2,1 дитини на жінку).

Чому норвежці народжують менше

9 лютого урядовий комітет передав міністру у справах дітей та сімей Лене Вогслід (Lene Vågslid) масштабний звіт із конкретними пропозиціями, як змінити ситуацію. Над звітом працювали понад рік і назвали п'ять причин падіння народжуваності.

Пізній старт дорослого життя. Молодь довше вчиться, пізніше знаходить стабільну роботу, пізніше купує житло та створює сім'ю. Відповідно, народження першої дитини відкладається.

«Замкнене коло часу» (tidsklemma). Вимоги на роботі та високі очікування від батьківства залишають мало часу. Через це багато сімей зупиняються на 1-2 дітях.

Зміна пріоритетів. Нові цінності, інші життєві проєкти та високий стандарт батьківства – усе це впливає на рішення мати менше дітей.

Здоров'я та медична підтримка. Пізніший вік першої вагітності збільшує ризики ускладнень. Негативний досвід пологів може зменшити бажання мати ще дітей.

Соціальне виключення. Люди з низьким рівнем освіти, поганим здоров'ям та слабким зв'язком із ринком праці частіше залишаються бездітними.

Що пропонує комітет

Звіт «Політика для нових поколінь» (NOU 2026: 2) пропонує кілька змін.

Допомогти молоді швидше дорослішати. Комітет вважає, що треба скоротити час між закінченням освіти та початком «дорослого» життя. Серед пропозицій – спростити перехід від військової служби до навчання, зміцнити систему професійної освіти. Обговорюється навіть ідея скорочення шкільної програми. Окремо комітет пропонує покращити ситуацію на ринку житла, аби молоді сім'ї могли раніше придбати власну оселю.

Подовжена декретна відпустка. Замість нинішніх варіантів, батьки зможуть обрати 70 тижнів відпустки із 70% компенсацією зарплати.

Barnehage з 1 року. Усі діти мають отримати місце в дитячому садку від моменту, коли їм виповниться рік. Це вирішить проблему «розриву» між закінченням декрету та початком barnehage.

Скорочений робочий день. 11 із 12 членів комітету підтримали ідею експерименту зі скороченим робочим днем для батьків маленьких дітей. Точний формат ще обговорюватиметься.

Субсидії на домашню допомогу. Комітет пропонує вивчити можливість фінансової підтримки для оплати практичної допомоги вдома, наприклад, прибирання чи інших побутових послуг.

Більше грошей молодим батькам. У 2025-му комітет представив окрему проміжну доповідь з конкретними фінансовими заходами для молодих батьків (до 30 років). Зокрема, подвійна barnetrygd, збільшення стипендії для студентів-батьків на 25 000 крон та зменшення студентського боргу на 25 000 крон.

Крім того, комітет пропонує покращити доступ до допоміжних репродуктивних технологій у державних лікарнях і наблизити вартість таких послуг до звичайних медичних.

Тепер звіт відправлять на громадське обговорення (høring), потім уряд підготує окреме повідомлення для парламенту (stortingsmelding).