Нове дослідження в Норвегії показало, що шлях до успіху на роботі для людей з іноземним корінням значно складніший, ніж для інших. Проблема не лише в тому, щоб знайти роботу, а й у тому, що відбувається після працевлаштування.

Про це повідомляє Норвезький директорат з питань інтеграції та різноманітності (IMDi) і називає кілька викликів.

Іммігранти мають на 60% менше шансів отримати підвищення. Навіть діти іммігрантів, які народилися й виросли в Норвегії, просуваються по службі на 30% рідше, ніж їхні колеги без іноземного коріння.

Також, у середньому працівники не норвезького походження заробляють на 12% менше. Це переважно відбувається тому, що вони частіше потрапляють у компанії чи професії з низькими зарплатами. Якщо ж порівнювати людей на абсолютно однакових посадах в одній фірмі, різниця стає мінімальною – майже 2%.

Іммігрантам важче будувати кар’єру і через цькування на роботі. Зокрема, частіше з цим стикаються вихідці з Африки та Азії. Через погану атмосферу та відсутність підтримки вони йдуть на тривалі лікарняні.

Крім того, іммігранти частіше погоджуються на роботу, яка нижче за їхній реальний рівень знань та дипломів.

Як виправити ситуацію?

Дослідники з’ясували, що прості розмови про толерантність чи навчання персоналу майже не змінюють поведінку людей. Натомість спрацьовують конкретні організаційні кроки:

• менторство: коли досвідчені колеги допомагають новачкам з меншин будувати кар'єру та розуміти правила гри в компанії;

• відповідальність: у компанії має бути конкретна людина або комітет, які відповідають за різноманітність;

• контроль: керівники повинні звітувати про те, як вони сприяють рівним можливостям на роботі.

Дослідження називається «Етнічна нерівність на робочому місці – досвід працівників з дискримінацією та зусилля роботодавців щодо інклюзії». Його автори – Інститут соціальних досліджень (ISF) та OsloMet, на замовлення Норвезького директорату з питань інтеграції та різноманітності (IMDi).