У Норвегії понад 83 000 українських біженців мають статус тимчасового захисту. Це майже 1,5% від усього населення країни. Половина з них пов'язує своє майбутнє з Норвегією і сподівається залишитися тут навіть після закінчення війни, знайшовши постійну роботу. Проте наразі приблизно 60% українців досі не працевлаштовані та потребують підтримки NAV.

Нове масштабне дослідження Норвезького інституту міських та регіональних досліджень (NIBR), яке охопило співробітників із 128 офісів NAV по всій країні, виявило серйозну проблему: за привабливими інтеграційними показниками – криза ресурсів.

Муніципалітети рятують ситуацію власним коштом

Специфіка NAV полягає в тому, що служба ділиться на дві частини: державну (яка виплачує загальну допомогу по безробіттю, пенсії та допомагає шукати роботу) та муніципальну (яка відповідає за соціальну підтримку та місцеві програми).

Як свідчить звіт NIBR, 76% керівників NAV заявили, що держава не збільшила штат працівників для роботи з великим потоком біженців. Бюджети на працевлаштування залишаються мізерними. Щоб уникнути колапсу, муніципалітети змушені взяти основний фінансовий удар на себе. Фактично, муніципальні службовці зараз виконують ту роботу, за яку мала б відповідати і яку мала б фінансувати держава.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Норвегії переглядають роботу NAV: хто і як оцінює

Наразі робота з українцями фінансується завдяки тимчасовим державним грантам на розселення біженців, які видаються муніципалітетам. Щойно хвиля масового розселення зменшиться, ці кошти зникнуть, тож NAV не матиме ресурсів для подальшого супроводу українців.

Більше половини опитаних спеціалістів визнають: надмірне навантаження через інтеграцію українців змушує відсувати на другий план інші вразливі групи населення (наприклад, місцевих дорослих, які потребують спеціальної адаптації чи отримують допомогу у зв'язку з оцінкою працездатності).

Мова чи швидкий старт?

У повсякденній роботі куратори NAV стикаються із серйозними перешкодами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як робота через Nav впливає на здоров’я: результати дослідження OsloMet

Попри те, що норвезькі комуни заявляють про шалений дефіцит кадрів у медичній сфері, догляді за літніми людьми та дитсадках, вони вкрай неохоче беруть на роботу біженців. Головними бар'єрами стають суворі вимоги до знання мови, бюрократичний принцип відбору кандидатів та обмежені бюджети. Співробітники NAV зазначають, що звичайна практика стажування в муніципальних структурах майже ніколи не закінчується підписанням постійного контракту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як поїхати за кордон і не втратити виплати NAV?

Також соціальні працівники розриваються між двома завданнями: працевлаштувати українців якнайшвидше на будь-яку роботу чи спочатку дати їм час на якісне вивчення норвезької мови. Короткострокові інтеграційні програми часто не дозволяють поєднати ці два процеси.