Знайти роботу – покращити життя? Фахівці OsloMet зазначають: багато тих, хто влаштовується через Nav, стикаються з високим рівнем стресу на роботі. Навіть якщо працевлаштування завершується успішно, люди опиняються на нестабільних посадах з високим навантаженням. OsloMet проаналізував понад 250 професій і дійшов висновку: робота в таких умовах не зміцнює, а виснажує.

У суспільстві давно побутує думка: робота – це найкращі ліки. Але професор Еспен Даль з державного університету OsloMet застерігає: такий підхід – надто спрощений.

– Все залежить від того, яка саме це робота. Не кожна з них зміцнює здоров’я, – каже він.

Особливо це стосується людей, які мають проблеми зі здоров’ям або обмежений досвід роботи. Така група часто потрапляє до програм працевлаштування через Nav.

Шлях до стабільності – через стрес

Дослідження факультету соціальних наук OsloMet показує: ті, хто знайшов роботу після участі в програмах Nav, частіше потрапляють у стресове робоче середовище. Ідеться про фізично важкі або психологічно виснажливі професії з низьким рівнем контролю над власним розпорядком дня.

Найчастіше це:

• некваліфікована праця,
• робота в сфері послуг або догляду,
• короткострокові, нестабільні підряди.

Фізичне та психосоціальне навантаження

У дослідженні використано спеціальні індекси, які вимірюють фізичне та психосоціальне навантаження на роботі. Всього вивчено понад 250 професій.

Фізичний стрес – це, наприклад, часте піднімання важких речей. Психосоціальний – коли на людину тиснуть дедлайни, а вона не має можливості впливати на темп чи зміст своєї роботи.

Дослідники встановили чіткий зв'язок: такі умови призводять до:

• частішої потреби в лікарняних,
• зростання кількості інвалідизацій,
• навіть підвищення рівня смертності.

Соціальний клас має значення

Чим нижчий соціальний клас, тим гірші умови праці, вважає професор Даль.

І додає: ті, хто бере участь в активних програмах для шукачів роботи, часто мають невисокий рівень освіти. Часто вони влаштовуються на некваліфіковану фізичну роботу, працюють у сфері послуг, охорони здоров’я або займають посади молодших службовців.

Добрі наміри – складна реальність

Навряд чи хтось сперечатиметься, що Nav робить важливу справу, підсумовує Еспен Даль. Але він наголошує:

– Якщо ми хочемо, щоб більше людей могли працювати в довгостроковій перспективі, треба краще дбати про умови праці – як фізичні, так і психологічні. Робоче середовище має бути менш стресовим і краще пристосованим до людей. Немає сенсу направляти людей на роботу, яка може погіршити їхнє здоров’я. Це не допомагає їм по-справжньому інтегруватися в робоче життя, – акцентує Даль.