Як робота через Nav впливає на здоров’я: результати дослідження OsloMet
Знайти роботу – покращити життя? Фахівці OsloMet зазначають: багато тих, хто влаштовується через Nav, стикаються з високим рівнем стресу на роботі. Навіть якщо працевлаштування завершується успішно, люди опиняються на нестабільних посадах з високим навантаженням. OsloMet проаналізував понад 250 професій і дійшов висновку: робота в таких умовах не зміцнює, а виснажує.
У суспільстві давно побутує думка: робота – це найкращі ліки. Але професор Еспен Даль з державного університету OsloMet застерігає: такий підхід – надто спрощений.
– Все залежить від того, яка саме це робота. Не кожна з них зміцнює здоров’я, – каже він.
Особливо це стосується людей, які мають проблеми зі здоров’ям або обмежений досвід роботи. Така група часто потрапляє до програм працевлаштування через Nav.
Шлях до стабільності – через стрес
Дослідження факультету соціальних наук OsloMet показує: ті, хто знайшов роботу після участі в програмах Nav, частіше потрапляють у стресове робоче середовище. Ідеться про фізично важкі або психологічно виснажливі професії з низьким рівнем контролю над власним розпорядком дня.
Найчастіше це:
- некваліфікована праця,
- робота в сфері послуг або догляду,
- короткострокові, нестабільні підряди.

Фізичне та психосоціальне навантаження
У дослідженні використано спеціальні індекси, які вимірюють фізичне та психосоціальне навантаження на роботі. Всього вивчено понад 250 професій.
Фізичний стрес – це, наприклад, часте піднімання важких речей. Психосоціальний – коли на людину тиснуть дедлайни, а вона не має можливості впливати на темп чи зміст своєї роботи.
Дослідники встановили чіткий зв'язок: такі умови призводять до:
- частішої потреби в лікарняних,
- зростання кількості інвалідизацій,
- навіть підвищення рівня смертності.
Соціальний клас має значення
Чим нижчий соціальний клас, тим гірші умови праці, вважає професор Даль.
І додає: ті, хто бере участь в активних програмах для шукачів роботи, часто мають невисокий рівень освіти. Часто вони влаштовуються на некваліфіковану фізичну роботу, працюють у сфері послуг, охорони здоров’я або займають посади молодших службовців.

Добрі наміри – складна реальність
Навряд чи хтось сперечатиметься, що Nav робить важливу справу, підсумовує Еспен Даль. Але він наголошує:
– Якщо ми хочемо, щоб більше людей могли працювати в довгостроковій перспективі, треба краще дбати про умови праці – як фізичні, так і психологічні. Робоче середовище має бути менш стресовим і краще пристосованим до людей. Немає сенсу направляти людей на роботу, яка може погіршити їхнє здоров’я. Це не допомагає їм по-справжньому інтегруватися в робоче життя, – акцентує Даль.














