У 2022 році, коли почалася повномасштабна війна в Україні, до Норвегії їхали здебільшого жінки з дітьми. Проте на кінець 2025-го – початок 2026 року портрет українського мігранта в Скандинавії змінився. За даними Статистичного управління Норвегії (SSB), чоловіків-українців у країні тепер більше, ніж жінок, а наймасовішою групою новоприбулих стали підлітки та юнаки.

Офіційні дані Статистичного управління Норвегії, зібрані за період з повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року до кінця вересня 2025 року, демонструють глибоку трансформацію української діаспори. До початку великої війни в Норвегії мешкало лише 6 550 українців: це результат тривалої та повільної міграції, починаючи з 1990-х. Сьогодні ж країна стала прихистком для десятків тисяч українських громадян.

Від жінок із дітьми до чоловічої більшості

Одразу після вторгнення, у 2-му та 3-му кварталах 2022 року, стався найбільший наплив – тоді прибуло 24 800 людей. У цей період абсолютну більшість становили жінки 30-40 років та діти. Чоловіків старше 18 років було вдвічі менше через обмеження на виїзд та мобілізацію в Україні.

Наприкінці 2022-го дорослі жінки складали 47% усіх українських резидентів, тоді як дорослі чоловіки – лише 20%.

Проте з 2023 року гендерний тренд почав змінюватися. У 2023 році частка дорослих чоловіків зросла до 29%, а жінок – зменшилася до 40%. Наприкінці 2024-го розрив майже зник: 51% жінок та 49% чоловіків (включно з дітьми). У 2025 році відбувся фінальний перелом: частка чоловічого населення вперше перевищила жіночу і зафіксувалася на рівні 51% чоловіків проти 49% жінок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові правила притулку для українських чоловіків у Норвегії: коли набувають чинності і які винятки

Найбільший поштовх цьому процесу дало рішення української влади від 26 серпня 2025 року, яке дозволило виїзд за кордон юнакам 18-22 роки.

Якщо раніше Норвегія приймала до 40 молодих людей цієї вікової групи на місяць, то у вересні 2025 року їхня кількість підскочила до 630 осіб. Загалом серед тих, хто збільшив статистику мешканців Норвегії у віці 18 років у 2025 році, 83% становили саме хлопці.

Крім того, наймасовішою окремою групою мігрантів за останні роки стали 17-річні підлітки (їхня кількість зросла з 324 осіб у 2022 році до 585 у наступні роки), які виїжджали до досягнення мобілізаційного віку.

Звідки приїжджають українці?

Норвезька влада поступово посилювала правила надання притулку. У серпні 2024 року було запроваджено норму: якщо людина приїхала з регіону, який імміграційна служба (UDI) вважає безпечним, вона втрачає право на автоматичний колективний захист і має подавати заяву на притулок на загальних, значно жорсткіших підставах.

Станом на січень 2025 року безпечними в Україні визнано вже 14 областей (переважно захід та центр, включаючи Київську область, але без самого Києва).

Попри це, статистика показує, що 55% усіх українців, зареєстрованих у Норвегії на вересень 2025 року, народилися в областях, які офіційно визнані небезпечними (це понад 43 600 людей).

Якщо виключити з розрахунків тих, про кого немає точних даних, то частка вихідців із небезпечних зон сягає 67%.

Частка людей із прифронтових та окупованих територій серед новоприбулих постійно зростала: у 2022 році вони складали 49% від загального потоку, а у 2025 році – вже 64%. Це пов'язано з тим, що у перший рік війни люди тікали і з північних регіонів, які згодом були деокуповані та визнані безпечними.

Хто і куди виїжджає з Норвегії?

Загалом з початку вторгнення до жовтня 2025 року до Норвегії прибуло понад 79 000 українців. Проте країна фіксує і помітний відтік населення: за цей час виїхало понад 12 000 українців (реальна цифра може бути вищою через затримки в реєстрації).

У другому кварталі 2025 року в Норвегії навіть вперше зафіксували негативну чисту міграцію – з країни виїхало на 238 українців більше, ніж в’їхало.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відмова UDI в захисті: чи можна оскаржити рішення і залишитися в Норвегії

Портрет того, хто залишає Норвегію

Жінки та діти виїжджають частіше. Країну залишили 15% від усіх прибулих жінок (7 700) та 11% чоловіків (4 500).

Майже половина тих, хто поїхав, зробили це після першого року проживання. 38% емігрували, не проживши в Норвегії й року. Ті, хто залишається на два роки і більше, виїжджають значно рідше (лише 13%).

У 30% випадків кінцева країна невідома. Серед тих, хто вказав напрямок, 57% (близько 7000) повернулися в Україну (найчастіше до Києва та Одеси). На другому місці за популярністю опинилася Німеччина (397 осіб), на третьому – Польща (312 осіб).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Захист українців за кордоном: куди звертатися, якщо ваші права порушені

Як влаштований побут українців у Норвегії?

Українська громада суттєво молодша за решту населення Норвегії: 82% українців мають вік до 49 років (серед інших цей показник – 62%). Через це майже 3 з 5 українців живуть у родинах з дітьми.

Серед найпопулярніших типів родин – пари з дітьми – 34%. Один із батьків з дітьми – цей тип зустрічається у 14% українських родин (проти 5% – у решти населення Норвегії). Це прямий наслідок перших років війни: у Норвегії зараз проживає понад 10 000 самотніх українських матерів з дітьми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колективний захист: чи залишаться українці в Норвегії після 2027 року?

Більшість самотніх матерів (11%) мають старших дітей (наймолодшій дитині від 6 до 17 років). Дослідники припускають, що це свідома стратегія родин: підлітків намагалися вивезти заради продовження безпечного навчання, тоді як матерів із зовсім маленькими дітьми (таких лише 3%) частіше залишали вдома або вони рідше наважувалися на далеку подорож.

На початок 2025 року 69 700 українців уже облаштували свій побут у приватних будинках чи квартирах. Водночас майже 5 600 осіб (7% від загальної кількості) все ще перебували у центрах прийому біженців, комунальних закладах або спецустановах, чекаючи на розселення та інтеграцію.

Скільки українців мають наразі колективний захист у Норвегії – тут.