Через кліматичні зміни, енергетичні кризи та війни світ стає менш передбачуваним. Норвегія – не виняток, тож важливо бути готовими до екстремальних умов – без електрики, води чи зв’язку. Для українців після повномасштабного вторгнення Росії така готовність – не теорія, а життєвий досвід.

Українка Тетяна Тюня з Чернігова вже понад 3 роки живе в Норвегії. Жінка почала запасатися їжею та необхідними речами у 2023 році – після рекомендацій норвезької влади про підготовку до надзвичайних ситуацій. Переконана, краще бути готовою, навіть якщо загроза здається мінімальною.

Скринька, у яку збирає все необхідне, Тетяна називає за українською аналогією – «тривожна валіза». У ній –  консерви, крупи, хлібці та інші довготривалі продукти.

– Я купую за принципом «один плюс один»: одне використовую, інше залишаю в запасі. Це моя звичка ще з України, – розповідає вона.

Також вона підготувалася до можливих проблем з енергопостачанням.

– У мене є портативна плита та п’ять газових балонів. Також я придбала спеціальний посуд для польових умов, – розказує жінка.

У її запасах є також радіо, яке заряджається через USB, та Powerbank для живлення пристроїв.

– Це корисно для отримання інформації у випадку відсутності електрики, – пояснює Тетяна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 25 років не бачили такого: циклон Amy накрив Південну Норвегію

Вона також має запас води, свічок і аптечку з ліками. Серед інших необхідних речей – ліхтарики та батарейки.

– Такі ліхтарики та батарейки стали в пригоді і в Україні, де часто перебої зі світлом. Багато з них я вже передала туди батькам, – додає жінка.

Тетяна Тюня зізніється, що до підготовки ставиться серйозно, враховуючи досвід під час війни в Україні. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії вона з донькою та двома собаками жила у підвалі багатоповерхівки, без можливості нормально готувати їжу чи виходити на вулицю.

– Враховуючи події в Україні, я розумію, наскільки важливо мати запас води, їжі та інших необхідних речей. Я сподіваюся, що все це не знадобиться тут, у Норвегії, але краще бути готовою. Це допомагає мені почуватися спокійніше та впевненіше, – наголошує Тетяна.

Як підготуватися: прості кроки

У Норвегії всі звикли, що все працює належним чином. Тут є електрика, питна вода, інтернет та зв’язок. Але що робити, якщо цього не буде? Готуватися вже сьогодні, бо в перші дні кризи люди здебільшого долають труднощі самостійно.

Забезпечити себе водою, їжею, засобами для обігріву принаймні на тиждень, рекомендують в Управлінні цивільного захисту та готовності до надзвичайних ситуацій (DSB).  

У випадку великих криз муніципалітети та екстрені служби будуть першочергово допомагати тим, хто не може подужати сам.

Щоб бути готовими до ЧС у Норвегії, варто заздалегідь підготувати необхідні ресурси та обладнання.

• Вода. Зберігайте до 20 літрів питної води на кожну людину у домі. Набирайте холодну воду з крана в чисті пляшки і зберігайте їх у темному місці.
• Тепло. Майте план, як зігрітися при відключенні електрики. Переконайтеся, що дров’яна піч або камін працюють, і є достатньо дров. Якщо альтернативного опалення немає, домовтесь із сусідами, родиною або друзями.
• Їжа. Майте трохи додаткової їжі, яку ви зазвичай їсте, або продукти з тривалим терміном зберігання.
• Гроші. Майте кілька банківських карток, готівку та рахунки у різних банках – це допоможе у разі проблем із платіжними системами.
• Перша допомога. Вивчіть основи першої допомоги, майте аптечку та запас ліків на тиждень, включно з медичним обладнанням, що використовується регулярно.
• Йодні таблетки. Якщо у будинку є діти, дорослі до 40 років, вагітні або жінки, які годують груддю, майте йодні таблетки.
• Гігієна. Майте вологі серветки, антисептик для рук, туалетний папір, пакети для сміття та гігієнічні засоби.
• Інформація. Важливо знати, що відбувається під час кризи. Майте DAB-радіо, що працює без електрики, та заряджений портативний акумулятор. Обов’язково запишіть на папері важливі номери телефонів: екстрених служб, відділень невідкладної допомоги, ветеринара, а також контакти родини, друзів і сусідів.

Цю інформацію можна знайти в буклетах. Вони надруковані різними мовами, в тому числі – і українською. Матеріали доступні у бібліотеках, школах, на сайтах муніципалітетів та DSB.

Як допомогти один одному?

Щоб заохотити людей до підготовки, DSB ввів термін «друг підготовки» (beredskapsvenn), який у 2024 році став словом року за версією Норвезької мовної ради.

Наприклад, друг може:

• надати першу допомогу при травмах;
• допомогти з помешканням або евакуацією;
• пояснити офіційну інформацію;
• допомогти користуватися обладнанням або інструментами;
• купити, перевезти або позичити необхідні речі;
• спільно приготувати їжу;
• позичити мобільний телефон або джерело зв’язку.

Крім того, ключову роль відіграють волонтерські та релігійні організації. Наприклад, Червоний Хрест, жінки-парамедики, спортивні клуби тощо. Вони мають мережу контактів, ресурси, знання та навички, що корисні під час надзвичайних ситуацій.