Тисячі кілометрів, сотні врятованих життів і лише одна мотивація – очі бійців, які кажуть більше за будь-які слова. Ukrainian Freedom Convoys здійснила вже 31 успішну місію в Україну. Кожен пікап чи позашляховик – це ротація, яка відбулася вчасно, це поранений, якого встигли евакуювати, це оператор дрона, який у потрібний момент змінив позицію.

431 автомобіль з Норвегії за чотири роки повномасштабної війни в Україні – це понад сто машин на рік, майже дві на тиждень. За кожною – збір коштів, пошук авто, перевірка технічного стану, оформлення документів, логістика через кілька країн.

«Я відчув потребу робити більше»

Серед тих, хто доставляє автівки в Україну, Магне Петешен (Magne Pettersen). Його шлях до волонтерства був таким самим, як і в багатьох: спершу донати. Але з часом прийшло розуміння, що цього недостатньо. Чоловік відчув потребу робити більше і сів за кермо.

Він не професійний водій-далекобійник, не має військового досвіду і не шукає адреналіну. Його мотивація – інша.

– Бійці дуже виснажені. Вони – звичайні цивільні, як ми з вами. Вони стоять на фронті вже роками. Але коли ми передаємо авто, вони дякують від щирого серця, – розповідає він.

Найемоційніше, зізнається волонтер, – це мить, коли він дивиться солдатам у вічі. Це те, заради чого він витрачає час і ресурси.

– Їхні очі – це найбільша нагорода, – каже він.

«Там, де броня не проїжджає»

Ukrainian Freedom Convoys виросла в повноцінну організацію із напрацьованими маршрутами, контактами з військовими підрозділами та системою зворотного зв'язку, завдяки якій волонтери знають, де саме працюють їхні машини і як довго вони служать.

Для людини, яка живе мирним життям у Норвегії, автомобіль – це зручність. Для українського солдата – це питання виживання.

Повідомлення від військових, які отримали автівки від UFC, стислі, написані фронтовою мовою, але з безмежною вдячністю.

– Зараз -20 градусів, але авто постійно виконує поставлені задачі, в тому числі на бездоріжжі. Окрім планового ТО та обслуговування ходової, не потребує уваги. Проста, надійна, на даний час проїхала 30 тисяч кілометрів, – пише один із бійців.

Інший військовий, із батальйону безпілотних систем «Перун», підтверджує:

– Автомобіль у технічно справному стані, щиро дякую за допомогу. Авто виконує завдання на західній частині Донбасу.

Ще одне повідомлення з фронту розкриває реальність, яку важко уявити з безпечної відстані.

– Постійно підвозимо на позиції дрони, генератори, зарядні станції паливо, їжу. Тож машини для нас це все. Їх постійно не вистачає, – говорить військовий з батальйону безпілотних систем «Rugby Team».

Зазвичай українські захисники втрачають транспорт через дрони чи обстріли. Але за кожним проханням – не просто потреба в транспорті, а ціна життя.

– Пишу про потребу в авто. Потрібен прохідний пікап. Використовуємо, в першу чергу, для ротації на позиціях. Там, де броня не проїжджає. Окрема подяка за бус, який вже отримали. Також даємо його медикам за потребою, – каже військовий.

Все почалося з однієї машини

Ukrainian Freedom Convoys з'явилася після початку повномасштабної війни в Україні. Почалося все з ідеї: допомогти українцям у боротьбі за свободу. Але згодом ініціатива перетворилася на чітко структуровану організацію.

– Для мене дуже важливо підтримати українців у їхній боротьбі за свободу. Те, що вони переживають – це несправедливість, це насильство. І мені хочеться бути частиною боротьби за справедливість, – наголошує Уле Кволе, лідер UFC.

UFC стала відповіддю на практичну потребу: українським військовим потрібні машини. І не просто легковики, а витривалі автівки, здатні долати бездоріжжя і фронтові реалії.

Все почалося з однієї автівки у 2022-му. Тоді ніхто з ініціаторів Ukrainian Freedom Convoys не міг уявити, що ця перша поїздка стане початком масштабного волонтерського руху, який за чотири роки переросте у злагоджену логістику.

Найбільше автівок UFC відправила у 2025-му – 218.

Окрім звичайних позашляховиків, UFC активно розвиває медичний напрямок. За останній час було доставлено 9 карет швидкої допомоги та 18 спеціалізованих авто для медевакуації, які проходять дообладнання у Львові.

Командне серце

Наразі команда вже працює над планом на першу половину 2026 року. До літа планується ще 6 конвоїв – від 5 до 22 машин кожен. 32-й конвой вже на стадії активної підготовки.

Але це не просто логістика. Це багато роботи.

Покупкою авто займається окрема команда. Це 3 постійні координатори і до 150 волонтерів. Їх називають «автомобільні відповідальні». Вони купують автівки по всій Норвегії, координують транспортування до Осло – звідти формується конвой.

– Ми дивимось, які машини потрібні українським військовим. Це можуть бути пікапи, SUV чи VAN. Найголовніше – повний привід, дизель і рама. Це базові умови для роботи в польових умовах і на передовій, – пояснює Марія Душенко, яка входить до правління UFC .

Середній вік автівок – приблизно 20 років. Часто – з пробігом 200-300 тисяч кілометрів.

 – Це старі авто, які потрібно підготувати, пофарбувати, інколи – замінити шини чи запчастини. Все має бути ретельно сплановано з фокусом на безпеку. Тобто потрібні надійні автівки, – акцентує вона.

Маршрут теж планується до дрібниць. На підготовку одного конвою – до шести тижнів. У кожній машині – двоє водіїв-норвежців. Багато з них ніколи не був в Україні. Попри це вони їдуть.

– Ці люди – герої тилу. Вони покривають усі витрати самостійно – від пального до проживання, і ніколи не використовують донорські кошти, – додає Уле Кволе.

Стала втричі більшою

2025 рік став для Ukrainian Freedom Convoys знаковим. Кількість офіційно зареєстрованих членів UFC зросла втричі – з 341 до 1 097.

Проте UFC завжди шукає волонтерів, водіїв, донорів і тих, хто просто розповідає про цю ініціативу далі. Кожен новий внесок, кожен репост новини або участь у благодійних лотереях  наближає черговий конвой до українського кордону.

Щоб підтримувати фінансовий темп, організації необхідно збирати майже 700 000 крон щомісяця. З моменту запуску ініціативи волонтерам вдалося зібрати понад 23 000 000  крон, з яких 1 757 449  крон – у 2026 році.

Потреба у транспорті на фронті не зменшується. Навпаки. Автомобілі виходять з ладу, підриваються на мінах, потрапляють під обстріли. Ротація техніки на передовій –  безперервний процес, і кожна нова машина лише тимчасово закриває потребу, яка виникає знову і знову.

– Коли ми доставляємо автівки, реакції українських бійців завжди дуже емоційні. Люди щиро вдячні. І це дає нам сили рухатися далі. Щоб день перемоги України настав якнайшвидше, – наголошує Уле Кволе.

Цей матеріал було вперше опубліковано у Panorama Nyheter. Gromada.no подає його в межах інформаційного співробітництва.