Художник-абстракціоніст Володимир Філіппов через війну творить не в Україні, а в Норвегії. У своєму мистецтві він фіксує та переосмислює реальність. Так він виражає емоції та створює простір для рефлексії тих, хто живе за кордоном.

Родом з Криму

Український художник-абстракціоніст Володимир Філіппов уже понад рік живе в Санде (Холместранд коммуна) і працює у колі норвезьких митців. Він облаштував студію в культурному центрі Фоссеклеіва. Тут творить і відображає події, які відбуваються за тисячі кілометрів.

Володимир Філіппов родом із Севастополя. Виїхав звідти у 2014-му, коли росія анексувала Крим.

«У січні 2014 року я зробив останню виставку в Севастопольському музеї. Вона була важлива для мене. Я показав роботи, які створював ще у 1987 році. Після була окупація півострова. І я виїхав», – розповідає художник.

Потім Володимир почав життя з нуля на Київщині. Та через вісім років росія знов змусила його змінити дім. Володимир Філіппов знайшов прихисток за кордоном. Там митця знали. За свою кар’єру він експонував десятки персональних та групових виставок по всьому світові.

«Я до цього був п’ять разів у Норвегії. Мене запрошували як художника. І для мне була зрозуміла ця країна. Тож у мене тут багато друзів. Тим більше що в Норвегії дуже багато культурних центрів», – розповідає він.

Коловорот абстракціонізму

Кожен, хто завітає до творчої майстерні Володимира Філіппова, опиняється в коловороті абстракціонізму. Абстракція – єдиний справжній витвір у сучасному мистецтві, переконаний художник.

«Абстракція краще передає мої переживання. Вона є важливим елементом віддзеркалення того, що я бачу навколо себе», – говорить художник.

Він вважає, що всі форми та кольори мають ідею, вираження та смислове навантаження, підпорядковуються певному ритму та гармонії. Тому наша свідомість обирає щось своє серед розмаїття ліній і плям.

Рефлексії війни

Коли в Україні почалася велика війна, Володимир Філіппов поставив творчість на паузу. А потім полилися червоні мотиви. Спочатку він малював червоні мініатюри.

А потім художник зробив картини великими. І в середині серпня відкрив виставку «Червоний – завжди тривога» в Драммені. За задумом автора, червоний символізує не любов, а тривогу.

«Червоний – один із кольорів, який найлегше сприймається оком. Тому він використовується як сигнальний колір. Потрібно рухатись, бігти в бомбосховище. Навколо тебе все небезпечно. Україна зараз знаходиться в зоні червоного», – так митець пояснює метафоричність кольору.

«Червоний проєкт» митець започаткував у травні 2022-го, після приїзду до Норвегії. З того часу створив кілька десятків полотен і кілька сотень офортів, цифрових колажів та відео. Каже, хотів би зупинитися, та не може. Війна в Україна народжує нові образи.

За словами автора, його мистецтво створює простір для рефлексії. Кожен може зчитати емоції художника, і може дослухатися до відчуттів власних.

Відкрите серце Anne

Володимир Філіппов зняв 15 повнометражних фільмів. Зараз разом з командою однодумців він знімає документальну стрічку «Anne». Він – режисер, продюсер – Тамер Ель-Бахрі (Палестина/Норвегія).

Фільм – про вчительку норвезької мови Anne Werner. Вона вже понад тридцять років працює в школі для дорослих та допомагає біженцям із Сирії, Судану, Конго, Еритреї… Сьогодні вона вчить і українців.

«Щодня Анна виходить з дому незалежно від погоди і йде на роботу. Щодня вона знаходить натхнення в допомозі біженцям. «Анна» – це документальний фільм, який розповідає історії біженців з понад тридцять різних країн, які приїхали до Норвегії, щоб почати нове життя», – говорить Володимир.

Перший шар фільму показує, як Анне допомагає біженцям інтегруватися в норвезьке суспільство. Другий шар – про життя біженців і та їхні історії. Люди розповідають про війну чи про гноблення в рідній країні – про все те, що їх змусило переїхати до Норвегії.

Режисер сподівається, що стрічку можна буде переглянути у 2025 році, якщо все піде за планом.

З Україною в серці

Митець не рахує, скільки він створив картин у Норвегії. Кожна його робота це емоція в певний момент. А це те, що порахувати неможливо.

Він хоче започаткувати студію живопису для дітей та дорослих. Митець переконаний, малювання – це не просто нанесення фарби на поверхню, це арттерапія.

Володимир Філіппов малює у Норвегії, але думками та серцем – в Україні. Закордон дає йому відчуття безпеки. І дозволяє творити. А творчість – протилежність руйнівній силі війни.

«Моя мета – не лише творити, а й викликати роздуми у тих, хто дивиться на мої картини. Я впевнений, що норвежці розуміють, як це стати жертвою терору з боку сусідньої держави. Я щасливий, що Норвегія солідарна з Україною. Ми маємо військову, гуманітарну та цивільну підтримку. Скандинавська країна прихистила десятки тисяч українців. Коли Україна переможе важливо зробити так, щоб війна не повторилася», – говорить митець.