У Норвегії на кожну людину – приблизно 19 кг текстилю було у 2022-му. Кількість текстильних відходів за останні роки зросла на 24%, а половина старих речей потрапляє просто на смітник. З 2027 року виробників текстилю можуть зобов’язати платити за збір і переробку старого одягу та тканини.

Таку пропозицію Норвезьке агентство з охорони навколишнього середовища подало на розгляд до Мінклімату та довкілля. Мета – зробити текстильну галузь більш екологічною і скоротити кількість відходів, наголошують у відомстві.

Сьогодні ці витрати оплачують муніципалітети, а після ухвалення нових правил платитимуть ті, хто виробляє, імпортує або продає одяг, взуття чи домашній текстиль, включно з онлайн-магазинами.

Які нововведення очікуються?

Виробники сплачуватимуть за збір, транспортування та переробку текстилю, які вони випускають на ринок Норвегії. Йдеться про одяг та взуття, а також домашній текстиль, такий як постільна білизна, штори.  

Виробники мають приєднатися до затверджених компаній, які відповідають за збір і переробку відходів, і сплачувати певну суму. Ці компанії співпрацюватимуть із муніципалітетами та організаціями, як-от Fretex, які вже займається збором одягу.

Виробники також зобов’язані інформувати споживачів, як доглядати за речами, ремонтувати їх і правильно утилізувати.

19 кг текстилю – на кожного

Норвежці купують багато нового одягу, зазначають у Норвезькому агентстві з охорони навколишнього середовища. Наприклад, у 2022 році на ринку Норвегії було понад 105 000 тонн одягу, взуття та домашнього текстилю.

На кожну людину припадало приблизно 19 кг. Водночас кількість текстильних відходів за останні роки зросла на 24%, а половина старих речей потрапляє просто в сміття.

В агентстві з охорони довкілля наголошують: найкраще, що може зробити кожен, – купувати менше і носити довше те, що вже має. А коли річ вже не придатна, здати її на переробку.

Хто такий виробник?

Виробник – це будь-хто, хто першим доставляє текстиль (одяг, взуття, постільну білизну тощо) на норвезький ринок. Йдеться про виробника товару; імпортера, який ввозить товар до Норвегії; дистриб’ютора або продавця, який робить товар доступним покупцю.

І це незалежно від того, як продають товар – у магазині чи через інтернет. Тому навіть компанія, зареєстрована в іншій країні, але яка продає товари норвезьким покупцям дистанційно, може вважатися виробником за цими правилами.

Коли можуть запрацювати нові правила?

Нові правила планують запровадити з 1 січня 2027 року. Перед цим відбудеться публічне обговорення, і кожен охочий зможе висловити свою думку.

Пропозиція базується на останній поправці ЄС до Рамкової директиви про відходи, яка вимагає від держав-членів ввести розширену відповідальність виробника текстильних виробів.