Українці з тих чи інших причин повертаються з Норвегії додому. Однак, через певний час, усвідомивши поспішність свого рішення, звертаються із запитом – чи можна повернутися в Норвегію вдруге й відновити колективний захист?

За інформацією UDI, з 1 липня 2024 року набули чинності зміни до правил для осіб, які втратили колективний захист.

Наприклад, ваш дозвіл на колективний захист може бути відкликано, якщо ви:

• їздили в Україну без поважної на це причини;

• перебували за межами Норвегії довше 6 місяців протягом року.

Також, відповідно до змін, якщо ви втратите колективний захист в Норвегії, то ви не зможете отримати його повторно. У такому випадку, якщо ви знову подаєте заявку на захист, вона розглядатиметься як заявка на індивідуальний захист.

Це означає, що UDI зробить індивідуальну оцінку того, чи потрібен вам захист у Норвегії. Якщо UDI визначить, що ви не відповідаєте вимогам для отримання індивідуального захисту, ваша заявка буде відхилена, і ви маєте залишити Норвегію.

– Передумала раніше, ніж захист було скасовано

Трапляється, що українці повідомляють про намір покинути Норвегію, але незабаром змінюють рішення. Зокрема, одна з мешканок комуни Ліллестрем (ім’я та прізвище не розголошується) розповіла про власний досвід.

У зв’язку з певними життєвими обставинами вона мала намір повернутися в Україну і подала відповідну заявку, звернувшись до NAV. Однак через короткий термін дівчина змінила своє рішення. Оскільки вона ще не отримала гроші на повернення, а також прибула із області, яку Норвегія вважає небезпечною, її прохання було враховане, а колективний захист – збережено.

Однак подібні історії можуть завершитися скасуванням колективного захисту, а відповідно – і неможливістю його відновлення.

Психологія втрати: чому ми ідеалізуємо те, що залишили

Що стоїть за «помилковими» рішеннями виїхати? Про це розповідає психологиня Тетяна Вітер, яка надає фахову підтримку людям у кризі, зокрема й українцям за кордоном. За її словами, тут йдеться про глибокі психологічні процеси, зокрема – про психологію втрати:

– Така поведінка доволі типова і має глибоке психологічне підґрунтя. За нею стоять універсальні механізми психіки, які активуються в ситуаціях втрати, змін і складного вибору, – акцентує вона.

Ось чому так відбувається:

1. Цінність після втрати.

Коли ресурс (безпека, стабільність, соціальна підтримка) у нас є – ми бачимо й його мінуси. Але коли ми його втрачаємо, мозок фокусується на позитиві. Це – ефект ідеалізації втрати.

 2. Ефект контрасту.

Повернення в Україну часто супроводжується труднощами: нестабільність, тривога, нестача підтримки. І на цьому фоні Норвегія раптом починає здаватися спокійним і передбачуваним місцем.

Проблеми, які раніше дратували, стають незначними на фоні нових викликів.

3. Після рішення – розчарування.

Коли вибір зроблено, особливо незворотний, психіка починає його перевіряти: «А чи правильно я зробив?». Якщо новий досвід гірший, з’являється бажання «відмотати назад».

4. Культурний шок.

Повернення додому – теж стрес. Людина очікує, що буде як раніше, але стикається з іншим ритмом життя, змінами, розчаруваннями. І тоді закордоння здається вже «своїм».

Ми часто не здатні повністю оцінити, наскільки добре нам було, поки не змінилися обставини. Але це не про слабкість, а про нормальну роботу нашої психіки, яка обробляє втрату та шукає стабільність.

Тож ці чинники вказують на те, що рішення залишити Норвегію нерідко ґрунтується на емоційних імпульсах та підсвідомих психологічних механізмах. Щоб згодом не шкодувати про свій вибір, варто зважити всі «за» і «проти» в спокійній обстановці. А за потреби – звернутися за психологічною підтримкою.