Понад половина українців у Норвегії після інтропрограми вже працюють. Найкраще інтегруватися вдається тим, хто живе в менших громадах.

Такі дані наводить Статистичне управління Норвегії (SSB).

Дані SSB показують: з початку 2025-го відбулося помітне зростання зайнятості, після періоду застою наприкінці попереднього року. Так, на кінець червня 2025 року майже 58% українських біженців, які завершили інтропрограму, мали роботу. Це на чотири відсотки більше, ніж восени 2024-го.

Хто і коли знаходить роботу?

Результати відрізняються залежно від того, коли саме люди проходили програму. Серед тих, хто закінчив адаптаційну програму у 2022-2023 роках, працюють приблизно 65%. У групі, яка завершила навчання у 2024 році, зайнятість піднялася з 45% у грудні 2024-го до 57% у червні 2025-го. Значний стрибок зафіксовано у тих, хто завершив програму в першому кварталі 2025 року.

Фахівці пояснюють: рівень працевлаштування найчастіше різко зростає саме після завершення програми, коли учасники виходять на норвезький ринок праці.

Найкращі результати – у віддалених громадах

За даними SSB, найбільше шансів знайти роботу мають ті, хто живе не в столичних районах, а в менших муніципалітетах. У деяких місцевостях рівень зайнятості сягає 80%. Наприклад, у муніципалітеті Ол (Ål) працюють 8 із 10 українців, які закінчили програму.

Водночас у районі Осло українських біженців небагато – лише приблизно 7%. Тут частка працевлаштованих нижча, ніж у віддаленіших громадах.

Українці – найбільша група біженців у Норвегії

За даними Директорату з питань імміграції (UDI), станом на 1 вересня 2025 року тимчасовий колективний захист у Норвегії отримали приблизно 94 000 українців. Із них понад 30 000 завершили інтропрограму до кінця червня. Програма охоплює людей від 18 до 55 років і включає мовні курси, ознайомлення з норвезьким суспільством та професійну підготовку.

Майже 11% тих, хто закінчив «інтро», виїхали з Норвегії до літа 2025 року.