Діти не завжди можуть сказати: «Мамо, мені тривожно через невизначеність». Натомість вони починають поводитися дивно, агресивно або пасивно. Дитяча поведінка – це інколи закодоване повідомлення, кажуть психологи.

Психологи у Норвегії Аліна Віесе та Ольга Басіста пропонують розглядати «погану» поведінку дітей як прохання про допомогу. І наводять кілька типових прикладів.

• Надмірна активність: часто свідчить про те, що дитина відчуває страх і втрату контролю. Їй потрібні чіткі правила та опора.
• Агресія (б'є слабших): це вираження злості, коли дитина не знає іншого способу її проявити. Це також може бути неусвідомленим проханням встановити обмеження («Зупиніть мене, мені самому страшно від моєї сили»).
• Крадіжки: це може бути сигналом про брак уваги та тепла, або спробою символічно «привласнити» щось, щоб заповнити внутрішню порожнечу.
• Лінощі: часто за ними ховається страх провалу («краще не робитиму нічого, ніж помилюся») або відсутність інтересу, коли батьки занадто тиснуть.
• Кошмари: уві сні психіка намагається «переварити» травматичні події.
• Регрес: коли підліток 14 років раптом поводиться як 10-річний, або 6-річна дитина починає смоктати палець. Це спосіб самозахисту – повернення в безпечніший період дитинства.

– Дитина не раціоналізує, і не завжди може пояснити словами, що, чому і як. Але вона свої важкі почуття проживає тілом. Іноді це як хвороба, іноді – як нестерпна поведінка, – зауважує Аліна Віесе.

Якщо дитина перестала гратися – на це слід звернути особливу увагу.

– Гра – природний спосіб переробки досвіду. Відсутність гри – червоний прапорець. Якщо гра зникла, це може свідчити про глибоку травматизацію або депресивний стан, що потребує уваги фахівців, – підкреслює Ольга Басіста.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Емоційний інтелект починається вдома: практичні техніки для батьків у Норвегії

«Виховання дітей у Норвегії: інсайти від практикуючих психологів» – серія матеріалів, створена у співпраці з волонтерами організації «Дорослі для дітей» («Voksne for Barn»), яка вже понад 60 років допомагає сім’ям підтримувати психічне здоров’я дітей в Норвегії.

Ольга Басіста (Olha Basista) та Аліна Віесе (Alina Wiese) діляться практичними порадами: як зрозуміти дитячі емоції, реагувати на складну поведінку, підтримати дітей у новому культурному середовищі та побудувати теплі, довірливі стосунки в сім’ї.

Ольга Басіста – українська психологиня в Норвегії, психотерапевтка, волонтерка у «Voksne for Barn» з 2022 року. Аліна Віесе – литовська психологиня, керівниця проєктів для батьків зі Східної Європи у організації «Voksne for Barn», живе і працює в Норвегії понад 17 років.