Чітка та добровільна згода обох сторін. Відтепер тільки за таких умов можливий будь-який інтимний контакт. Інакше – кримінальна відповідальність. Норвегія внесла зміни до розділу Кримінального кодексу про сексуальні злочини. Він ставить в центр сексу одностайність.

З 1 липня 2025 року в Норвегії набрали чинності нові законодавчі зміни про сексуальну згоду (samtykkeloven).

Це значить, що тепер на секс має бути чітка добровільна згода обох сторін. Про це йдеться на сайті уряду Норвегії.  

Мовчання – не згода

За словами міністра юстиції та громадської безпеки Астрі Ос-Хансен (Astri Aas-Hansen), відтепер «лише «так» означає «так» при вступі в інтимні стосунки: необхідно бути впевненим, що партнер справді бажає статевого контакту.

Тапер закон посилює визначення ґвалтування. Будь-який секс з людиною, яка «ані словом, ані вчинком не дала згоди», автоматично кваліфікується як зґвалтування. За це передбачено до 6 років ув’язнення.

При цьому пасивність не може трактуватися як згода без явних на те ознак.

Відповідальність за перевірку згоди лежить на тому, хто починає контакт. Саме він повинен переконатися у добровільному бажанні іншої людини.

«Ні»: коли дотик перетворюється на злочин

Нова норма також передбачає також суворіші покарання за ігнорування слова «ні». Якщо людина чітко дала зрозуміти, що не бажає сексу, будь-який сексуальний контакт з нею вважається зґвалтуванням.

Зловмисника, який здійснить статевий акт попри заперечення іншого, можуть ув’язнити на строк до 10 років.

Сусідський досвід

Норвезькі зміни – не унікальні. Як відзначає Reuters, скандинавські сусіди вже раніше вдалися до подібних новацій.

Наприклад, Швеція 2018 року змінила визначення ґвалтування на «секс без згоди», після чого, за даними влади, кількість вироків за зґвалтування зросла до 75%.

У 2020 році аналогічний закон ухвалили й у Данії.

Фінляндія та Ісландія також мають відповідні поправки.

Вітають чи застерігають?

Законодавчі ініціативи викликали бурхливе обговорення. Окремі правозахисні і жіночі організацій вважають це досягненням.

Так, представники Норвезького жіночого лобі (Norges Kvinnelobby) привітали «закон про згоду» як важливий крок уперед. Очільниця організації Сельма Флу-Мунк (Selma Flo-Munch) висловила сподівання, що Норвегія отримає «приблизно такі ж результати, як і решта скандинавських країн», зокрема зростання кількості повідомлень про зґвалтування та винесених вироків.

Аналогічних поглядів дотримується Amnesty International Norway, яка вже понад десять років наполягала на такому законі. Активісти зазначають, що правила «тільки «так» означає «так» «допоможуть забезпечити розслідування й покарання» більшої кількості випадків, а також матимуть профілактичний ефект, змінюючи суспільні уявлення про зґвалтування.

Водночас окремі правники застерігають: нові вимоги до згоди можуть ускладнити судову практику. Зокрема, адвокат Метте Івонн Лашн (Mette Yvonne Larsen) вважає, що система «лише так/ні» може призвести до збільшення виправдувальних вироків, адже встановити чіткі докази згоди у кожному випадку буде складніше.