Норвезький уряд пропонує припинити державні дотації на розширене вивчення норвезької мови для українців, які були змушені покинути свою країну через повномасштабну війну. Таким чином планують зекономити 116,7 млн крон.

Про це йдеться у проєкті держбюджету на 2026 рік.

Натомість, ті, хто потребує додаткового навчання, зможуть отримати його через громадські та волонтерські організації, які проводять мовні курси й розмовні клуби.

Біженці з України мають право на вивчення норвезької мови протягом року. Але муніципалітети могли подавати заявки на дотації для розширеного навчання тих, хто потребує (щоб досягти мінімального рівня норвезької).

Попри це уряд хоче збільшити фінансування Директорату з питань інтеграції та різноманіття (IMDi) на 20 млн крон. Це дозволить краще організувати поселення та інтеграцію біженців, зокрема українців.

Крім того, зросте підтримка волонтерських організацій, які працюють у сфері інтеграції. Планується, що національні ресурсні центри отримають додаткові 5 млн крон, щоб більше організацій могли стати офіційними партнерами держави. У 2026 році загальний обсяг грантів для таких центрів – 41,9 млн крон.

Пропозиція уряду щодо бюджету на наступний рік подається до парламенту в жовтні. Міністерство фінансів починає роботу над бюджетом приблизно за рік.

Після цього парламент починає розглядати документ. Спершу фінансовий комітет пропонує рамки – тобто обмеження для основних категорій витрат і доходів. Потім парламент вирішує, скільки грошей виділяти на кожен напрям і який буде загальний обсяг бюджету.

Коли основні рамки затверджені, документ розглядають профільні комітети. Усі ці пропозиції поступово виносяться на голосування в парламенті. Процес триває до середини грудня, коли ухвалюється остаточна версія бюджету.

З 1 січня наступного року ухвалений бюджет починає діяти – саме в тому вигляді, в якому його затвердив парламент.