У Норвегії провели дослідження і з’ясували, що біженці, які живуть у країні недовго, рідше користуються послугами сімейного лікаря, ніж місцеві мешканці та ті біженці, які вже встигли прожити тут кілька років.

Натомість найчастіше вони звертаються по «невідкладну допомогу». А консультацій у лікарнях і особливо у сфері психічного здоров’я – значно менше.

У цій статистиці – і біженці з України. Про це йдеться у звіті  Норвезького інституту громадського здоров’я (FHI).

Протягом 2022–2023 років у громадах Норвегії оселилися майже 75 000 біженців. За цей час вони зверталися до сімейних лікарів майже 200 000 разів, понад 28 000 разів користувалися «невідкладною допомогою» та мали приблизно 39 000 консультацій у лікарнях.

Госпіталізацій було 12 000.

У сфері психічного здоров’я звернень було значно менше, ніж серед решти населення.

Особливо це стосується українців: у перші роки перебування в Норвегії вони ще рідше звертаються до лікарень, ніж біженці з інших країн.

Водночас у тих, хто живе в Норвегії довше, ситуація вирівнюється, – вони користуються медичною системою так само або навіть частіше, ніж середньостатистичний норвежець.

Фахівці пояснюють: причини можуть бути різними – від мовного бар’єру до складності орієнтування в норвезькій системі охорони здоров’я. Але очікується, що з часом і новоприбулі біженці почнуть частіше користуватися послугами сімейних лікарів та іншими видами меддопомоги.

Досвід показує: чим довше люди живуть у Норвегії, тим активніше вони користуються місцевою системою охорони здоров’я.