Вибори до норвезького парламенту цього року стали рекордними за явкою – майже 80% виборців прийшли на дільниці, щоб віддати свій голос. Це найвищий показник із 1989-го. Gromada.no побачила, як організований виборчий процес у Норвегії, і чим він відрізняється від українських реалій.

8 вересня норвежці обирали новий парламент (Stortinget).

Українці, які мають колективний захист, голосувати права не мали. Це привілей тих, хто має норвезький паспорт.

Прозорість – уже на етапі формування виборчої комісії. Це не «знайомі знайомих, яких порадили знайомі», а відкритий конкурс. Комуна анонсує – будь-хто може взяти участь.

В Україні вибори зазвичай у неділю. Логіка проста: вихідний, людям легше прийти на дільницю. У Норвегії неділя – для відпочинку та родини. Тож вибори … у понеділок. Норвежці можуть без проблем віддати свій голос і після роботи.

Без хаосу, без фальсифікацій, без «каруселей». Ніхто не спокушає виборця гречкою. Спокійна атмосфера, усміхнені обличчя і позитив.

Хтось у костюмі, хтось у шортах, а хтось по-домашньому – у кімнатних тапочках.

Усі вітаються коротким: «Godt valg!» («Гарних виборів»). Це таке ж святкове побажання, як «God jul» на Різдво чи «God påske» на Пасху.

Вибори – для всіх. На милицях, на ходунках, на minicrosser. Це не про виняток, а про рівний доступ.

Якщо хтось не може зайти на дільницю – два працівники йдуть з урною на вулицю, і голос лишається таємним.

Перш ніж бюлетень потрапляє в урну, його штампують. Правило просте: є штамп – є голос, штампа немає – бюлетень недійсний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Парламентські вибори в Норвегії 2025: що мають знати українці

Ба більше – проголосувати можна було заздалегідь, з 1 липня, у будь-якому муніципалітеті. Але в день виборів – тільки у своєму. Якщо людина переїхала після 30 червня – голосувати треба у «старій» комуні. Не можеш – твій голос просто не зарахують. Незвично? Так. Але прозоро.

І останній штрих. Усі бюлетені, які не пішли в урну, – пішли… у смітник. Як папір. Демократія ще й екологічна.

Ці дрібниці говорять про велику культуру. Норвегія доводить: демократичні вибори можуть бути спокійними, ввічливими, людяними і прозорими.

Цьогоріч на парламентських виборах проголосували майже 80% виборців. Це найвищий показник за 36 років – з 1989-го. Це гарна новина для демократії, акцентують дослідники виборчої діяльності. Активність пояснюють тим, що вибори були дуже конкурентними (змагалися 18 партій). Не останню роль відіграла й міжнародна ситуація, адже демократія в багатьох країнах сьогодні під тиском.

За даними Норвезького виборчого управління, проголосували понад 4 мільйони людей. Водночас майже 800 тисяч – не скористалися правом голосу.

Серед літніх людей з вищою освітою майже стовідсоткова явка, молодь до 30 років – менш активна. Низькі показники і серед тих, хто народився в Норвегії у сім’ях іммігрантів.

Ці вибори встановили ще один рекорд. Більш ніж 26 тисяч людей не обрали жодної партії. Тобто в урну вони поклали чистий бюлетень. На думку експертів, це може означати, що виборцям подобається виборча система, але вони не знайшли жодної партії, яка їх переконує.