– Я хочу бути частиною цього суспільства: про інтеграцію сирійця Фаді в Норвегії
У його кишені – візитівка інженера, за плечима – війна, втрати й тисячі кілометрів дороги. У Норвегії він вчиться жити заново: опановує норвезьку, волонтерить, тренує тіло й витримку. І щодня нагадує собі: «Ти не маєш здаватися». Сирієць Фаді Галі, як і українці, будує життя в Норвегії з нуля.

Ми, українці, добре розуміємо це почуття: ми теж втікали від війни, теж шукали захисту та безпеки. Та якщо ми маємо колективний захист, а з ним – і швидкий доступ до інтеграції, то в сирійців, як-от у Фаді, шлях – довший та складніший.
Фаді Галі (Fady Ghaly) показує свої візитівки. На них написано: «Fire Protection Engineer» – інженер з пожежної безпеки. Сертифікований у США та Великобританії, він майже 20 років працював у будівельній сфері Саудівської Аравії.
Але на роботі його життя не обмежувалося: він допомагав Червоному Хресту, доставляв гуманітарну допомогу в табори для сирійських і палестинських біженців у Йорданії, був донором крові і навіть офіційно дозволив використовувати свої органи у випадку смерті.
У 2023 році він переїхав до Норвегії. Причина проста і водночас глибока: пошук стабільності та безпеки – для себе, дружини та двох синів, які залишилися в Сирії.
Прощання із домом
Фаді народився у сирійському місті Хомс у 1977 році. Після отримання диплому цивільного інженера у 2002 році, він три роки працював у Сирії, а з 2005-го – у Саудівській Аравії. У 2009-му одружився. Відтоді – стабільне життя, кар’єра, участь у волонтерських ініціативах.
Але все змінилося з початком війни в Сирії у 2011 році.
– Після 2011 року я вже не був у Сирії, але я там виріс. І те, що сталося після 2011-го, вже відбувалося і раніше, просто менш відкрито, – розказує він.
Його історія сповнена особистих трагедій.
За його словами, озброєні люди погрожували його батькові, змушуючи відкрити сейф у ювелірній крамниці. А одного разу, під час повернення з ферми, його батька мало не застрелили на блокпості.
Дім родини в Хомсі було зруйновано в липні 2012 року. Відео з’явилося на YouTube – так родина дізналася про втрату.
Під прицілом
Фаді каже, що публічно критикував режим Асада – відповідно, була занадто велика загроза для нього та його рідних. Навіть поширені поодинокі відео в соцмережах про події в Сирії були приводом для переслідувань.

Він розказує, що до його сестер телефонували представники таємної поліції, викликали на допити, погрожували арештами. Врешті-решт сестри перестала з ним спілкуватися. Зі страху.
– Якщо твій брат повернеться до Сирії, ми його вб’ємо, – казали моїм сестрам.
Це зумовило остаточне рішення: тікати. До Норвегії.
– Я не маю здаватися
У липні 2023 року він приїхав до Осло і попросив притулку. Зустріч у поліцейському відділку закінчилася пляшкою води, а не наручниками. Це стало першим відчуттям безпеки.
Далі – тривалий період очікування. Спочатку в муттаку в Ормені (Ørmen), а потім – у Холместранді (Holmestrand).
Поки Фаді очікує рішення UDI, він не має права на роботу. Курси норвезької мови – лише двічі на тиждень по дві години.

Без постійного доступу до зайнятості, депресія – частий гість, зізнається чоловік.
– Інколи стає дуже важко. Хочеться здатися. Але у мене двоє дітей. Я не маю здаватися, – розмірковує Фаді.
Інтеграція на дотик
Щоб бути в ресурсі, Фаді поринув у волонтерську роботу. Він бере участь у різних місцевих ініціативах. Каже, норвезька громада стала для нього джерелом підтримки.
– Вони дуже добре до мене ставляться. Добрі. Намагаються навчити мене норвезьких слів, – ділиться він.

Проте йому не вистачає головного – родини. Його дружина й сини досі в Сирії. Через зупинку обробки заяв від сирійців процес возз’єднання знов відкладається.
– Сім’я боїться. Цьогоріч їх не пустили відзначати Вербну неділю на вулицях. Я пригнічений від безсилля. Я маю постійну тривогу за родину, – ділиться Фаді Галі.

Місце сили
Ще однією точкою опори для Фаді став HT-Club у Холместранді, де він не лише щоденно тренується, а й волонтерить. Так його помітив тренер та керівник спортзалу Ларс Йорген Сельо (Lars Jørgen Sælø).
– Він прийшов сюди й почав тренуватися. Він тут щодня. Фаді займається за так званою спліт-програмою, тобто щодня окрема м’язова група: груди, руки, ноги, – розповідає Ларс Йорген Сельо.

Але спортзал для Фаді – не лише для тренування м’язів. Він просто почав тут допомагати. Поступово, без жодного прохання, взяв на себе більше: прибирання, організаційна допомога, підтримка під час марафонів.
– Він сам запропонував допомогу як волонтер, – каже тренер.

Для нього Фаді – приклад людини, яка щиро хоче інтегруватися в норвезьке суспільство.
– Він демонструє щире бажання інтегруватися й адаптуватися до норвезької системи. Попри мовний бар’єр, Фаді добре володіє англійською. Коли він опанує норвезьку, це буде великим проривом для нього, – впевнений він.
Не прохач, а громадянин
Його мрія – отримати дозвіл на проживання в Норвегії, забрати сім’ю, працювати за фахом і приносити користь. Але невизначеність ставить життя на паузу.

– Я не знаю ані часу, ані пункту призначення. Але я точно знаю, що я хочу бути частиною цього суспільства. Я хочу працювати, платити податки, як будь-який інший громадянин, – підкреслює він.
Тож попри втрати, страх і тривогу, він вірить, що зможе збудувати нове життя в Норвегії.
«Сирійські справи» – на паузі
Як повідомляється на сайті Норвезького міграційного управління (UDI), з 24 червня 2025 року Міністерство юстиції та громадської безпеки (Justis- og beredskapsdepartementet) ухвалило рішення про призупинення розгляду заяв на притулок від громадян Сирії. Ця пауза – до 24 грудня 2025 року.
Причина – невизначена ситуація в Сирії після повалення режиму Асада.
UDI ще 9 грудня 2024 року вирішило тимчасово відкласти розгляд «сирійських справ» через нестабільність у країні.
Зараз норвезька влада вважає, що в Сирії можуть з’явитися умови для покращення ситуації, тож ухвалено офіційне рішення «призупинити всі нові й поточні справи про надання захисту сирійським громадянам та особам без громадянства, які прибули із Сирії».
Це означає, що сирійські заявники не отримуватимуть рішень щодо притулку – ані позитивних, ані відмов. Також їх не викликатимуть на інтерв’ю до завершення періоду очікування.














