В умовах війни та вимушеної еміграції батьки воліють, щоб діти не страждали. Вони прагнуть якнайшвидше «перемкнути» дитину на радість, зупинити плач, розвеселити. Проте психологи застерігають: табу на сльози може бути шкідливим.

Сльози – не ознака слабкості, а природний фізіологічний механізм. Тож плакати це нормально, акцентують психологині Ольга Басіста та Аліна Віесе.

Вони зазначають: коли ми плачемо, на гормональному рівні відбувається зниження тривоги. У такий спосіб організм скидає «баласт» емоційного напруження, який накопичився через стрес переїзду, втрату друзів та тугу за домом.

– Коли ми дозволяємо дитині плакати, ми дозволяємо їй бути різною у своїх почуттях. Сльози допомагають дитині звільнити внутрішню напругу. Це не про слабкість, а про можливість виразити те, що важко сказати словами, – каже Ольга Басіста.

Кожна дитина реагує на події, що її вразили, по-різному. Ці реакції можуть бути:

• фізичні: головний біль, проблеми з травленням, порушення сну.
• когнітивні: погіршення пам'яті, втрата фокусу уваги, труднощі у навчанні.
• емоційні: страх, розгубленість, провина, злість.

Важливо розуміти, що сильні емоції у дітей – це нормальна реакція на ненормальні обставини. Завдання батьків – не «скасувати» почуття, а допомогти їх прожити.

– Визнайте емоцію. Скажіть уголос: «Я бачу, що ти сумуєш». Так дитина розуміє, що її почуття – нормальні. Дітям часто складно сказати, що вони відчувають. Тож допоможіть назвати емоцію: «Ти, мабуть, розчарований, що не можеш бути зі своїми друзями в Україні?». Покажіть безпечні способи вираження. Малюйте, стрибайте, рвіть папір, ліпіть з пластиліну. Тобто будь-який тілесний або творчий спосіб допомагає звільнити напруження, – додає Аліна Віесе.

Також психологи радять бути прикладом: якщо дорослий спокійно говорить про власні почуття, дитина вчиться робити те саме. А також – будьте поруч. Іноді достатньо просто обійняти, посидіти мовчки: присутність дорослого дає дитині відчуття безпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Barnevern: як працює служба захисту дітей у Норвегії та що важливо знати українським батькам

«Виховання дітей у Норвегії: інсайти від практикуючих психологів» – серія матеріалів, створена у співпраці з волонтерами організації «Дорослі для дітей» («Voksne for Barn»), яка вже понад 60 років допомагає сім’ям підтримувати психічне здоров’я дітей у Норвегії.

Ольга Басіста (Olha Basista) та Аліна Віесе (Alina Wiese) діляться практичними порадами: як зрозуміти дитячі емоції, реагувати на складну поведінку, підтримати дітей у новому культурному середовищі та побудувати теплі, довірливі стосунки в сім’ї.

Ольга Басіста – українська психологиня в Норвегії, психотерапевтка, волонтерка у «Voksne for Barn» з 2022 року. Аліна Віесе – литовська психологиня, керівниця проєктів для батьків зі Східної Європи у організації «Voksne for Barn», живе і працює в Норвегії понад 17 років.