Міжнародна допомога Україні знижується, але північні країни – найщедріші донори
Світ зменшує підтримку України. 2025-й рік може стати найгіршим за час повномасштабної війни. Проте скандинавські країни залишаються найщедрішими союзниками Києва.

Останні дані Кільського інституту (Німеччина), який відстежує міжнародну підтримку України, демонструють тривожну тенденцію.
Загальна військова підтримка України зараз знаходиться на найнижчому рівні з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, зауважують дослідники.
Якщо нинішні повільні темпи збережуться, 2025-й стане роком із мінімальним обсягом нової допомоги для України.
Європейські країни виділили лише майже 4,2 мільярда євро нової військової допомоги. Цього виявилося занадто мало, щоб компенсувати припинення підтримки від США.
Водночас у самій Європі зростає розрив: Німеччина, Франція та Великобританія збільшують допомогу, тоді як Іспанія та Італія роблять менший внесок.
Але найщедрішими донорами залишаються північні країни. На першому місці – Швеція, на другому – Данія, на третьому – Норвегія.
18-19 грудня на саміті Брюсселі лідери ЄС знову обговорять допомогу Україні. Головне питання: використання заморожених російських грошей для фінансування великого кредиту Україні.
Після початку повномасштабної війни в Україні західні країни заморозили майже 260 мільярдів євро, які належали російському Центробанку. Найбільша частина цієї суми, приблизно 193 мільярди євро, зберігається в Бельгії на рахунках депозитарію Euroclear. Вже майже чотири роки європейські уряди не можуть домовитися, як використати ці заморожені гроші, щоб допомогти Україні.
Останнім часом в Європі активно обговорюють нову ідею: надати Києву «репараційний кредит» на 140 мільярдів доларів, а заморожені російські активи використати як заставу. Проте категорично проти цього плану Бельгія. Бельгійський уряд побоюється, що таке використання грошей може спричинити юридичні проблеми з боку Росії.
«Відстеження підтримки України» Кільського інституту – база даних військової, фінансової та гуманітарної підтримки, наданої урядами Україні з лютого 2022 року. Дослідження охоплює 41 країну, зокрема держави-члени ЄС, інші члени «Великої сімки», а також Австралію, Південну Корею, Туреччину, Норвегію, Нову Зеландію, Швейцарію, Китай, Тайвань, Індію та Ісландію.














