За даними останнього опитування OsloMet, 34 відсотки українців не хочуть повертатися в Україну після війни. Це попри те, що вони мають у Норвегії колективний захист, який є тимчасовим. Про це повідомляє Gromada.no з посиланням на NRK та дослідження OsloMet.

Проти повернення – кожен третій

За даними Управління імміграції (UDI) з лютого 2022 року за колективним захистом звернулися майже 78,7 тис українців. З них отримали захист – 76,5. Колективний захист уже мають 70,8 тис українців (ред. – дані, актуальні на 24.06.2024).

За результатами дослідження OsloMet, кожний третій українець не хоче повертатися додому. 54 відсотки ще не визначилися.

«Більшість людей відповідає, що не впевнені. Це залежить від того, скільки триватиме війна і якою буде Україна після її завершення. Але зростає кількість тих, хто хоче залишитися тут назавжди. Це природно. Люди пустили коріння в Норвегії», – каже дослідниця OsloMet  Вільде Гернес.

За її словами, це виклик для норвезької влади. Вона стане перед вибором: що робити з біженцями, коли війна в Україні закінчиться.

Українці в Норвегії під тимчасовим колективним захистом. А значить, вони мають повернутися після війни додому. На цьому акцентує міністерка міністерка зайнятості та інклюзії Тоньє Бренна.

На цьому наполягає і українська влада.

«Хочемо кращого майбутнього для наших дітей»

Сергій Ярмак з Одеси. У Норвегії він з родиною – три місяці. Каже, розглядають можливість стати норвежцями назавжди.

«Я бачу Норвегію постійним домом. Норвегія – це моя мрія. Дружина вагається, але вже більше схиляється до того, щоб залишитися тут. Це безпечна країна з перспективами. Я щодня отримую новини з України, ситуація там погіршується. Тому я вважаю, що ми прийняли правильне рішення, коли тікали до Норвегії. Я за фахом – інженер телекомунікацій, володію англійською. Сподіваюся, що зможу знайти роботу в Норвегії. Тому наш план – інтегруватися тут. Ми хочемо кращого майбутнього для наших дітей», – каже Сергій.

Алла Клєвєрова з Київщини. У Норвегії з двома синами – майже два роки.  Каже, хоче лишитися тут назавжди. Серед факторів, які вливають на це рішення, – менталітет, рівень життя, перспективи.

«Зараз я працюю масажистом у б’юті-салоні. Робота тимчасова і тільки 50 відсотків. Але я вірю, що це тільки початок і це двері до постійної роботи на норвезькому ринку праці. Завдяки цій роботі я маю шанс залишитися жити і працювати в Норвегії. Також я враховую бажання мого старшого сина: він хоче будувати майбутнє в Норвегії. Ми приїхали сюди через війну, але хочемо залишитися з інших причин. Я не боюся залишитися без роботи. Я знаю, що держава підтримає мене у складній життєвій ситуації. У цій країні є професійна перспектива для людей різного віку», – ділиться Алла.

Дилема

OsloMet – третій за величиною університет у Норвегії (ред. – абревіатура від міжнародної назви Oslo Metropolitan University). Він реалізує проєкт, у якому досліджує динаміку між інтеграцією та поверненням українських біженців, їхній досвід та прагнення.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022-го спричинило найбільший міграційний потік в Європі з часів Другої світової.

Європейське рішення – надати українцям, які тікали від війни, тимчасовий колективний захист. Однак війна затягується, тому актуальним є питання довгострокової перспективи українських біженців у приймаючих країнах.

За останніми даними Центру економічної стратегії, після війни за межами України можуть залишитись понад 2 млн людей. Серед факторів, які стимулюють таку тенденцію, – вищий рівень життя, соціальна захищеність та добре оплачувана робота. За два роки повномасштабного вторгнення кількість тих, хто не хоче повертатися, зросла на 20 відсотків.