Чи знали ви, що в Норвегії Новий рік – це свято для друзів, а Різдво – для родини? А те, що справжні приготування починаються з адвентових свічок і з пісні «Så tenner vi et lys i kveld»? Кожна різдвяна традиція у цій скандинавській країні має символізм, пов'язаний зі світлом та теплом. Сьогодні, у першу Адвентну неділю, розкриваємо секрети норвезького Julehøytid.

Корінний норвежець Асбйорн Танбер (Asbjørn Tandberg) – гід у норвезьке суспільство. Gromada.no попросила його поділитися своїми спогадами та розкрити справжню магію Julehøytid. Далі – йому слово.

Адвент: перше світло і перше очікування

– Коли я думаю про норвезьке Різдво, перше, що спадає на думку, це запах... Запах гльоґу, що гріється на плиті, ялинки, що світиться в кімнаті, інею, що тремтить на деревах. 

А ще, коли я думаю про норвезьке Різдво, спадають на думку, світло і передчуття. У нашій темній і холодній півночі ми потребуємо цього сезону, щоб зігрітися.

Різдво для нас – це не просто один день, це цілий сезон, що ділиться на три активні фази.

Справжні різдвяні приготування починаються з Адвенту (Adventstiden) – періоду, який триває від першої до четвертої неділі перед Різдвом. Цей час дуже активний. Саме слово «Адвент» латинське й означає «прихід Спасителя».

Хоча історично, до християнізації, наше Різдво (Jul) було язичницьким святом середини зими, так званим Jólablót (жертовне свято для богів), від якого ми й зберегли сьогоднішнє слово Jul.

Символ Адвенту – світло. У першу неділю Адвенту (у 2025-му це 30 листопада) ми запалюємо першу свічку на адвентному вінку чи підсвічнику (adventsstake). Тоді ми часто промовляємо рядки з відомої норвезької пісні: «Så tenner vi et lys i kveld, vi tenner det for glede» («От запалюємо ми світло сьогодні ввечері, запалюємо його для радості»).

Щонеділі ми додаємо по свічці, аж поки на четверту неділю не горять усі чотири. Ці свічки символізують радість, надію, внутрішнє очищення та мир. Це прекрасний ритуал, який виконується скрізь: у церквах, школах і вдома.

Саме в Адвент ми прикрашаємо головну ялинку в місті , починаємо пекти сім видів різдвяного печива (сім – щасливе число, традиція зі старих часів) і будуємо пряникові будиночки (pepperkakehus).

Для магазинів Різдво починається ще раніше – приблизно з 1 листопада. Листопад і грудень є найважливішими місяцями для торгівлі, оскільки продажі зростають на 20% порівняно з середніми показниками за інші місяці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Різдвяні ярмарки Норвегії 2025: де відчути справжнє свято

Lille Julaften: тихий вечір 23 грудня

За день до Різдва, 23 грудня, ми відзначаємо Маленький Святвечір (Lille Julaften). Це традиційний день для прикрашання ялинки. Хоча зараз багато хто робить це раніше, раніше це була сімейна подія саме 23 грудня.

Традиційно на Lille Julaften ми їмо просту страву, щоб залишити місце для великого бенкету наступного дня: рисовий пудинг (risgrøt).

Каша для Nisse

На фермах (gårdene), особливо на півночі, ми пам'ятаємо про хатнього Ніссе (Fjøsnisse або Husnisse). Це маленькі істоти, схожі на гномів, які живуть у хліві (fjøset) і захищають худобу та врожай.

Щоб не розсердити Ніссе, ми виставляємо миску з рисовим пудингом у хліві. Я сам робив це зі своїми дітьми. Діти були в захваті.

Юленіссе (Julenisse), якого ми знаємо сьогодні – це комерціалізована версія нашого старого Fjøsnisse, що став схожим на американського Санта-Клауса. Але справжній, старий Ніссе, який живе в хліві, все ще вимагає свою тарілку risgrøt!

Julaften: головне свято 24 грудня

Найважливіший день для нас – це Святвечір (Julaften), 24 грудня, а не 25-те, як у багатьох інших країнах. Чому 24-те? Тому що раніше, до механічних годинників, новий день починався із заходом сонця, тож Julaften (вечір Різдва) починався вже ввечері 24-го.

Святвечір – це час родини. Різдво у Норвегії – це передусім сімейне свято.

Але воно може ранити тих, хто самотній. Самотність на Різдво відчувається набагато сильніше. Тому численні благодійні організації Норвегії готують святкові вечері для тих, хто не має родини. Це частина норвезької культури милосердя – тиха і небагатослівна, але справжня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Røde Kors та інші організації готують Різдво для тих, хто у скруті

Секрети різдвяного столу

Ми не накриваємо на стіл одразу багато страви, як, наприклад, в Україні. Натомість у нас є головна страва, а потім кава та десерт.

Є регіональні відмінності у виборі головної страви. Наприклад, у Західній Норвегії  (Vest-Norge) готують pinnekjøtt – солоні та сушені баранячі реберця.

У Східній Норвегії (Øst-Norge) головна різдвяна страва – svineribbe – свинячі ребра, які подають з м'ясними котлетами (medisterkaker), ковбасками (medisterpølser) та солодкою квашеною капустою (surkål).

На півночі Норвегії (Nord-Norge) часто на стіл ставлять рибні страви.

До речі, до всіх цих страв традиційно подають пиво (øl).

Жива ялинка як символ вічності

Після різдвяної вечері настає черга подарунків. Зазвичай, перш ніж їх відкривати, ми збиралися всією родиною, ходили навколо ялинки та співали різдвяних пісень. Сьогодні ця традиція менш поширена.

Ялинка (juletre) для нас – це символ вічного життя, оскільки ми використовуємо вічнозелені дерева (ялина, сосна). Хоча багато хто переходить на штучні ялинки через голки, я все ще люблю запах справжнього дерева.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Різдвяний шопінг у Норвегії: зростання витрат у 2025 році

Подарунки: щоб не вбити сюрприз

Подарунки (gaver) є важливими, особливо для дітей. Але для дорослих важливо також і те, що подарунок може бути нематеріальним – квитки в театр, або навіть послуга (наприклад, посидіти з дітьми, щоб батьки могли піти на побачення).

У моїй родині ми заздалегідь складаємо списки побажань (ønskelister). Це дуже спрощує процес покупок, але не вбиває сюрприз, адже ти обираєш щось одне із 10-15 варіантів.

Romjul: час відпочинку

Після 26 грудня починається Міжріздвяний період (Romjul або Mellomjul). Це час, коли більшість норвежців беруть відпустку до Нового року. Це період миру та спокою.

Це дні, коли проводять традиційні juletrefester – дитячі свята з хороводами, солодощами та ламанням пряникового будиночка.

Також колись існувала традиція «julebukk» – діти ходили по домівках, співали й отримували солодощі. Сьогодні її майже витіснив Геловін.

Julebord: корпоратив, про який краще забути?

Однією з найбільш обговорюваних традицій передріздвяного сезону є Julebord.

Це соціальна подія, яка часто організовується під час Адвенту. Це може бути корпоратив або зустріч друзів, і це спосіб зміцнити колективну згуртованість.

На Julebord зазвичай дуже багато їжі та напоїв, це велика вечірка з бенкетом, музикою та танцями. Я жартома порівнюю це з поверненням до часів вікінгів, коли був надмірний бенкет, танці та випивка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сексуальні домагання на роботі та на корпоративах: як запобігти та що робити

Багато хто потім шкодує про те, що зробив на Julebord.

Для тих, хто вміє тримати себе в руках, це, безумовно, приємний і веселий вечір. Але це одна з різдвяних традицій, яка не завжди асоціюється зі спокоєм і затишком, як більшість різдвяного сезону.

Різдвяна зірка, яка квітне

Символ норвезького Різдва – різдвяна зірка (julestjerne). Рослина потрапила до Норвегії через Данію в 1930-х роках. Зіркоподібна форма є символом різдвяної зірки, яка привела трьох волхвів до немовляти Ісуса у Віфлеємі.

Ця квітка символізує чистоту, добробут, гарний настрій і успіх.  Рослина природно квітне в зимовий час, що збігається з різдвяним сезоном, тому її активно використовують як святкову прикрасу.

Для того, щоб різдвяна зірка знову зацвіла наступного Різдва, їй потрібен спеціальний режим «темряви» наприкінці осені (приблизно із жовтня).

Різдвяні напої

Традиційно на Різдво в Норвегії було заведено варити власне пиво. Сьогодні більшість купує готове пиво, але воно залишається найпопулярнішим напоєм до різдвяної вечері, незалежно від того, чи це риба, pinnekjøtt чи ribbe.

Навіть зараз у магазинах можна купити різдвяний концентрат (Julebrygg). Це пиво має дуже низький вміст алкоголю, є гірким і дозволяє всій родині долучитися до традиції.

Ще один святковий напій – гльоґ (Gløgg). Це напій, ідеальний для холодних вечорів. Його можна готувати як з алкоголем, так і без.

Він готується на основі червоного вина або соку (часто смородинового). Напій обов'язково подають теплим. До нього додають родзинки та колотий мигдаль.

Гльоґ дуже солодкий, тому його часто п'ють як аперитив.

В магазинах можна знайти готові концентровані пляшки, які залишається лише розбавити.

Nyttår – для друзів

Різдво для нас – найбільше і найважливіше сімейне свято. Новий рік (Nyttår) ми частіше святкуємо з друзями.

Це час, щоб озирнутися на минуле і дати новорічні обіцянки (nyttårsløftet) – кинути палити, почати тренуватися, схуднути.

На Новий рік часто запускають феєрверки. Хоча через безпеку (особливо травми очей) використання приватних феєрверків суттєво обмежено протягом останніх десяти років, і влада закликає збиратися на публічних, організованих майданчиках.

Якщо ви хочете відчути справжню норвезьку різдвяну атмосферу (julestemning), я не раджу йти в переповнені ресторани. Замість цього пройдіться різдвяними вулицями (julegatene). Прикрашені ярмаркові прилавки, мороз і світло створюють чудовий настрій.

Вирушайте на природу. Прогулянка в лісі чи горах, де дерева покриті інієм, а вночі видно зірки, – це справжня норвезька різдвяна магія.

Щоб відчути норвезьке Різдво, варто прикрасити свою оселю, навіть мінімально. Я прикрашаю, щоб дім став трохи іншим. Трохи більше життя, трохи більше кольору. 

Кілька свічок, пара гірлянд, гілки хвої – цього вже достатньо, щоб «увімкнути» святковий настрій.

Ось така моя Норвегія на Різдво: тепла, традиційна й наповнена очікуваннями.